Завершуючи тоді розмову Любомир Васильович сказав слова, які сьогодні, на жаль, стають пророчими:
– Вулиця сина мені не замінила, але пам’ять лишилася. Я один батько в Тернополі, що в честь сина є вулиця. Більше нема таких. Але тепер, напевне, буде багато нових вулиць. Бо війна. Бачу, меморіалів висить вже досить.
І це справді так. Все частіше у Тернополі з’являються пропозиції назвати ту чи іншу вулиці іменем загиблого на сході героя. Ймовірно, ще не один батько і мати тепер будуть роками приїжджати на вулицю, названу ім’ям їхнього сина.
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
