Завершуючи тоді розмову Любомир Васильович сказав слова, які сьогодні, на жаль, стають пророчими:
– Вулиця сина мені не замінила, але пам’ять лишилася. Я один батько в Тернополі, що в честь сина є вулиця. Більше нема таких. Але тепер, напевне, буде багато нових вулиць. Бо війна. Бачу, меморіалів висить вже досить.
І це справді так. Все частіше у Тернополі з’являються пропозиції назвати ту чи іншу вулиці іменем загиблого на сході героя. Ймовірно, ще не один батько і мати тепер будуть роками приїжджати на вулицю, названу ім’ям їхнього сина.
Під Тернополем століттями існували підземелля, про які й досі ходять легенди. Історики підтверджують, що під…
Зоряні Казмірчук 18 років. Вона навчається на правового журналіста у Тернополі і працює баристою. Але…
На Тернопільщині затримано директора психоневрологічного будинку- інтернату, який, за даними слідства, систематично відправляв мешканців закладу…
Прокурори Бережанської окружної прокуратури заявили позов до недобросовісного місцевого забудовника, який ухилився від сплати пайової…
З липня перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення став загальноукраїнською тенденцією. Причина однакова для всіх…
https://www.youtube.com/shorts/mzOJ5FcYHpI Фенікс, який нарешті злетів. Моя історія в "4.5.0". Коли вперше взяла до рук зброю,…
