Завершуючи тоді розмову Любомир Васильович сказав слова, які сьогодні, на жаль, стають пророчими:
– Вулиця сина мені не замінила, але пам’ять лишилася. Я один батько в Тернополі, що в честь сина є вулиця. Більше нема таких. Але тепер, напевне, буде багато нових вулиць. Бо війна. Бачу, меморіалів висить вже досить.
І це справді так. Все частіше у Тернополі з’являються пропозиції назвати ту чи іншу вулиці іменем загиблого на сході героя. Ймовірно, ще не один батько і мати тепер будуть роками приїжджати на вулицю, названу ім’ям їхнього сина.
Вони їздять туди, де кипить пекло, а повертаються звідти з контузіями, пораненими колегами і... врятованими…
Бійці 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи», який входить до складу 4-ї бригади оперативного призначення…
Міська влада Тернополя оголосила про початок громадського обговорення першого розділу Дизайн-коду міста — «Вивіски». Це…
У суботу, 5 вересня, Тернопільський обласний центр служби крові працюватиме та прийматиме донорів. Долучитися до…
Упродовж І півріччя 2026 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 2086,4 млн.грн (102,5% нарахованих…
Господарський суд Тернопільської області задоволив позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави до комунального…
