Коли Галина навчалася у 10-му класі, лікар призначив їй окуляри. Для старшокласниці це стало справжньою трагедією — дівчина соромилася настільки, що не вдягала їх навіть для читання чи письма.
Тоді її дідусь, який часто бував у Львові, забрав рецепт і власноруч замовив окуляри. Обрав не найдешевші — зі стильними оправами та навіть пробою на металі, аби внучка почувалася впевненіше.
Минуло тридцять років. Галини вже має нові, модні окуляри в елегантних футлярах. Та найкраще себе почуває — саме в тих, старих, дідусевих. У них їй «пишеться, читається і вишивається» — і зберігає вона їх у тому ж футлярі, що й три десятиліття тому.
«Я знаю чому, — зізнається жінка. — Бо пам’ять і тепло душі людської терміну давності не мають».
Для Галини ці окуляри стали не просто оптикою — вони нагадування про любов, турботу та присутність близької людини, яка живе в пам’яті, навіть коли минають роки.
Зміни до рішення «Про врегулювання питань забудови» внесли на засіданні виконавчого комітету 19 серпня. Вони…
У Заліщицькій громаді триває розслідування спалаху гострої кишкової інфекції, який стався у ТОВ «Футбольний центр…
За позовом Бучацької окружної прокуратури Монастириський районний суд Тернопільської області витребував на користь територіальної громади…
Прокурори обласної прокуратури подали позови до суду в інтересах держави до Бережанської міської ради, які…
Ринок праці постійно змінюється, а разом із ним змінюються й потреби роботодавців. Щоб краще розуміти,…
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок двом обвинуваченим — жителям Тернопільщини. На час вчинення…
