Цьогоріч у забігові серед 25 тисяч атлетів з 89 країн світу були українські ветерани та адаптивні спортсмени з протезами кінцівок Вадим Свириденко та Ольга Бенда. Ці спортсмени бігли міні-марафон на 8 км. Перед стартом були зустріч з Послом України в Португалії пані Мариною Михайленко, інтерв’ю, фотосесії, перемовини з Асоціацією баскетболу на кріслах колісних, спілкування із земляками.
Ольга Бенда – ветеранка 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, родом з Вінничини, тепер киянка, координаторка проєкту «Активні парки», капітанка національної жіночої збірної з ампфутболу та амбасадорка безбар’єрності Міністерства молоді та спорту України.
Ольга пішла на війну, коли її маленькому сину Дмитрику було ледь більше року. Під ворожим обстрілом у Авдіївці отримала контузію та втратила ногу. Після протезування фронтовичка почала відновлюватися спортом. У 2019 році Ольга подолала дистанцію Марафона морської піхоти у Вашінгтоні. Тоді українка була не лише першою дівчиною в складі команди, яка представляла нашу державу, а й єдиною учасницею серед бійців, які бігли марафон з протезом на нозі.
Збірка вмістила спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. Діяльність Ольги як амбасадорки безбар’єрності реалізується в межах всеукраїнської кампанії «Безбар’єрність — це коли можеш», започаткованої Першою леді Оленою Зеленською.
Вадим Свириденко військовий фельдшер, сержант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни та уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій. У 2015 році, внаслідок поранення під Дебальцевим Донецької області та 4-денного перебування на морозі, чоловік втратив чотири кінцівки, але повернувся до активного життя і тепер бореться за гідне майбутнє своїх побратимів, має власні досягнення у спорті. Днем раніше в рамках Лісабонського марафону здійснили забіги ще два українських ветерани – Олександр Мирошниченко та Олександр Левчук.
Ветерани сказали, що біжать не лише заради себе, а й за тих, хто не може, щоб нагадати світові, що Україна жива.
«Ми долали дистанцію та несли прапор України, показуючи всьому світу, що сила духу долає будь-які перешкоди. Як амбасадорка з безбар’єрності, я хочу нагадати, що кожен крок – це рух до світу, де твоє серце каже, що ти можеш, – сказала Ольга. – Це був особливий день, коли віра, сила духу та підтримка злилися в одне».
«Ми довели, що незламність — це не просто слово. Це Україна»,- сказав Вадим Свириденко. Він подякував рідній Спілці поранених військових України “Міцні 300” за підтримку, бо вже сьогодні їхня команда пробігає марафони у Вашингтоні, Афінах, Лісабоні, Чикаго, Римі, Фуншалі, Україні. За плечима у Ольги і Вадима амптфутбол, Ігри Нескорених, марафон морської піхоти в США, марш-кидок у Шотландії та численні спортивні заходи в Україні.
«Загалом, ми єдина країна, де є молоді ветерани з бойовими комбінованими травмами, які при цьому показують шалені результати, – сказав Вадим. – Коли стаєш на бігову доріжку чи сідаєш на тренажер, прокидаються якісь внутрішні сили, приходить розуміння, що ти представляєш Україну, яка має перемогти».
Ветерани також беруть активну участь у соціальних кампаніях, допомагають пораненим побратимам та посестрам пройти шлях реабілітації, популяризують спорт як інструмент відновлення. Вони розповіли, що українська команда в Шотландії — зібрала кошти на оплату спортивних протезів для побратимів. А ті, хто їх отримав, на своїх змаганнях збирають кошти для інших, ланцюжок благодійності безперервний. Забіг в Лісабоні мав благодійну мету – разом із Фондом «YANKO» зібрати кошти у межах проєкту «Обличчя Героїв», спрямованого на реконструкцію облич після мінно-вибухових травм.
Після марафону фонд проплатив чергові етапи реконструкції ще двом «Генералам батальйону усмішок – Євгену Козубу та Сергію Карпенку». А для благодійного аукціону Вадим Свириденко віддав свою медаль фінішера.
До благодійних зборів долучилися і волонтери Асоціації «Добре серце», які співпрацюють з Благодійним Фондом «YANKO». Очільниця Асоціації, львів»янка Валентина Тимчук, розповіла, що спеціально для команди українських марафонців виготовили 20 футболок з QR-кодом, на якому зчитувалися рахунки фонду безпосередньо з камери мобільного пристрою і можна було відразу перерахувати кошти.
Ці подарунки уже в Києві. Для того, щоб зустріти команду в Лісабоні, ми провели розіграш лотереї і зібрали суму на квитки для спортсменів і супроводжуючих, забезпечили проживанням, харчуванням, відпочинком. Завдяки приятельським стосункам з головою Фонду «YANKO» Володимиром Нечипоруком, ми ввійшли зі своєю допомогою і в інші проєкти. Зараз ми допомагаємо відновлюватися ветеранам з вадами зору, які виникли в результаті воєнних травм. У реабілітаційному центрі для людей з порушенням зору групи військових адаптують до перебування на вулиці, навчають читати за шрифтом Брайля.
Знаючи порядність Фонду, лікарі роблять операції і реабілітацію в кредит. Благодійники шукають спонсорів, партнерів, збирають кошти і потім розплачуються. Ми частину зібрали для нашого воїна Дмитра Карпця з позивним «Зевс», якому треба було поставити нейрохірургічну пластину, а на решту грошей ми купили дітям солодощі і теплі речі. З новим напрямком роботи активізувалися члени нашого товариства та наші португальські друзі. Ми хочемо, щоб захисники, які повертається до життя, знали, що в них є підтримка і в Португалії.
Я підказала, щоб з цими моделями зробили календар на 2026 рік. Якщо собівартість його буде 5 євро, продати можна по десять і будуть гроші для операцій і реабілітацій. Тільки моїх 70 активістів купили б цей календар. А ще нам подарунки потрібні тим португальцям, які допомагають в лікарнях, магазинах, транспортом. Є група португальців, до 80-и чоловік, які збирають щомісяця гроші і купляють для парамедиків у Сумську область медикаменти. Зараз на їхнє замовлення закупили спальники по 80 євро. Ми б їм подарували такі календарі на знак вдячності.Чекаємо реалізації такої співпраці.
У нас уже є домовленість, що весною ми зустрічаємо трьох спортсменів-ветеранів, які в Лісабоні братимуть участь у міжнародному запливі. Гроші збираємо розіграшами лотерей. 100 номерків – тисяча євро.
Ми три місяці розігрували лотерею і назбирали три тисячі євро. Щоразу оголошуємо мету зборів і потім звітуємо. Лоти нам дають самі українці. На наступну лотерею я вже маю українську квітчасту спідницю і віночок, хтось привіз коробку цукерок «Чернівці», пляшку горілки «Гетьтман», щось символічне ручної роботи.
Ми надихаємося мужністю ветеранів, які не зупинилися після війни, відновлюються, тренуються і здобувають нові перемоги не лише у спорті, а й над собою та дійсністю і дають нам приклад триматися і бути незламними»,- сказала Валентина Тимчук.
Людмила ОСТРОВСЬКА, Лісабон. Португалія.
Поки тарифи на воду зростають по всій Україні, тернопільська міська рада прийняла рішення про компенсацію…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури пред’явили два позови в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну громадянку рф, яка фінансує та…
Міський голова Тернополя Сергій Надал передав бійцям 71-ї окремої аеромобільної бригади 50 безпілотних літальних апаратів…
Узимку ця історія здивувала і мене. Сон перед Новим роком, дорога до Варшави, червона машина…
Упродовж І кварталу 2026 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 1115,8 млн.грн (98,4% нарахованих…