Скансен – це різновид музеїв просто неба. У світі є музеї забудов, сільських господарств, живої історії, фольклорні, екпонати яких розміщені на відкритому просторі. Але скансен некрополя черняхівської культури обіцяє бути єдиним на землі. Шлях до його створення розпочався з популяризації цього місця, як в Україні, так і в світі.
Кінострічка молодого тернопільського режисера розповідає про дослідження могильника черняхівської культури у Чернелеві-Руському Тернопільського району, яке проводила група вчених на чолі з істориком, громадським діячем Ігорем Геретою. Експедиція розкопала понад 7 тисяч квадратних метрів стародавніх поховань, дослідила знахідки, а велику частину території «законсервувала» для створення музейного археологічного комплексу просто неба. Саме в Ігоря Герети, який, на жаль, уже в засвітах, ще за радянських часів народився задум створити в Чернелеві-Руському музей, тотожного якому не було б у всьому світі. У 1990-му Герета, по суті, розпочав цю роботу, але згодом вона зупинилася, зависла в повітрі.
Тема ожила на документальному рівні у програмі Тернопільської облдержадміністрації щодо збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2010 рік. Там було записано рядком про розробку проектно-кошторисної документації для створення унікального музею-скансену на території могильника. Але «казав пан, кожух дам». Хоч обласна рада таки доклалася до розробки проєкту. Ідея будівництва не зачахла. Адже це унікальне місце, за кількістю розкопаних поховань – найбільший могильник черняхівської культури в Україні, закладений на початку третього століття.
Неповторність могильника і в тому, що в ньому представлені всі етапи черняхівської культури, яка проіснувала майже двісті років на наших землях. На думку вчених, озвучену у фільмі, вона заклала основу сучасної Европи. До третього століття були характерні невеликі родинні поселення, а з появою черняхівської культури – вони розрослися до величезних розмірів.
Учасник фільму, історик Богдан Строцень, який народився у Чернелеві-Руському, вражається поліетнічністю тогочасного населення. Тут співіснували готи, даки, сармати, германці, скіфи, анти. У них було розвинене бронзоливарство, залізообробка, ювелірство та гончарство. Посуд виробляли переважно на гончарському крузі. Була розвинена торгівля з римськими колоніями, звідки імпортували амфори, скляні кубки, глиняний посуд, у торговельних операціях вживали римські монети. Взагалі, за дослідженнями могильника, можна говорити, як стверджують вчені у фільмі Макса Мельника, про розгляд цієї території, як периферію античної цивілізації. У 1994 році тут розкопали «князівське» поховання – величезне і глибоке, що свідчило про високий статус інгумованого. Там знайшли, так звані, «чисті списи» із срібла, які були нагородами в офіцерів римської армії.
До речі, науковець, письменник, наш краянин Володимир Тиліщак, виходець із сусіднього села, каталогізував те, що може побачити світ, подорожуючи в часі до початку першого тисячоліття. На основі каталогів, досліджень Ігора Герети, видав книжку «Готи над Гнізною» з підзаголовком «Таємниці древнього некрополя». Цю книжку не так давно презентували в Тернополі. Це до того, що і видання, і експозиція краєзнавчого музею, і документальний фільм – все це арсенал популіяризації цього історичного місця, завдяки якому може розвиватися громада.
– Тепер можна зробити тут туристичний об’єкт, – говорить у фільмі заступник сільського голови Віктор Пулька. – Для археологів – це потужна наукова праця, а для простого громадянина – це цікава історія, яка була у давнину, для місцевої ж громади це чудова можливість привабити сюди великий і постійний потік туристів, розбудувати відповідну інфраструктуру, створити додаткові робочі місця.
У Байковецькій громаді розробили макет скансену. Площа земельної ділянки, необхідної для комплексу, – 1,018 га. Під забудову має піти 1380 кв. м.
У музеї буде зона транзиту з виставками предметів побуту черняхівської культури, зал із похованнями звичайних людей, зал із князівськими похованнями і відтворення могил просто неба. Музей стоятиме на горі. Окрім експозицій передбачені оглядові майданчики, кафе, центр археології з лабораторіями, конференц-залом, залом імені Ігоря Герети. На території музею архітектори запланували навіть відтворити календар черняхівської культури за зразком знайденого, зобразять його у вигляді колової доріжки у зоні відпочинку.
Ініціатори хочуть застосувати 3D технології та продовжити розкопки. Це ще мрії, які мають здатність збуватися. А серед реальних кроків – Байковецька об’єднана територіальна громада, до якої належить зараз село Чернелів-Руський, підготувала проєкт «Створення музею-скансену черняхівської культури» і подала його на конкурс Міністерства культури України «Малі міста — великі враження». Ініціатива отримала підтримку конкурсної комісії. Проєкт досить дорогий, ціна розрахована кілька років тому – понад 40 мільйонів гривень, уже не дуже актуальна.
Відрадно, що у документальному фільмі наскрізною ниткою звучить думка про те, що цей археологічний музей просто неба буде корисний для іміджу Тернопільщини і всієї України. Він покаже всьому світові, що нам не потрібно вигадувати історію, вона в нас дуже давня і тісно пов’язана з історією Європи.
Людмила ОСТРОВСЬКА
Пальне дорожчає, електроенергія для підприємств зростає в ціні, а громадський транспорт по всій Україні опиняється…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…