«Прокинутися в Горішніх Плавнях», – досліджуючи децентралізацію, Людмила Островська пізнавала і гумор Полтавщини

До завершального етапу  реформи децентралізації лишилося обмаль  часу. Керівництво країни дотримується амбітних завдань – покрити всю територію України до 2020 року об’єднаними територіальними громадами, щоб  місцеві вибори  відбулися  на новій територіальній основі.

Серед конче необхідного  влада вважає  внесення змін до Конституції України, які забезпечать передачу реальної влади, фінансів та ресурсів на місця, сприятимуть наближенню послуг до кожного мешканця громади, забезпечать  їхню якість. Серед першочергових завдань –  вивчення досвіду і популяризація найуспішніших  перспективних  планів  спроможних громад. Це  сприятиме обранню ідеальної моделі спроможної громади, здатної брати на себе повноваження й реалізовувати всі можливості розвитку місцевого самоврядування.

Успішних  громад багато в Полтавській області.  Наш прес-тур «Місцеві громади: досвід реформування  на Полтавщині»  розпочався із  зустрічі  з директоркою   Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування  Іриною  Балибіною та з експертами  Центру: із комунікації – Юлієм Ісаєвим і  регіонального розвитку  – Вадимом  Штефаном. З початком реформи децентралізації  на Полтавщині у 2015 році на об’єднання пішло 12 громад, що є другим показником в Україні. Це так звані  сільські ради, що вскочили у вагон «СВ». Потім були ті, що в купе, останні – в плацкарт.

Зараз  в області 53 ОТГ (6 яких в очікуванні перших виборів 22 грудня 2019 року).  За три роки працівники Центру  провели до 400 тренінгів і семінарів, на яких навчали   спеціалістів для роботи в ОТГ, бо їх, як таких, готових ніде немає. Переважна більшість створених ОТГ області – фінансово спроможні. І є безумовними лідерами в державі за укладеними договорами міжмуніципального співробітництва (ММС). Майже третина від усіх договорів в Україні укладена між громадами Полтавської області. Відзначають експерти місцевого Центру самоврядування й те, що ОТГ Полтавщини обіймають перші місця за головними показниками, а саме: середній дохід на одного мешканця найвищий в державі: 3287 грн, що майже вдвічі більше ніж в середньому по Україні. А ще на Полтавщині  найбільше в Україні- 16 «реверсних» громад, а також більшість об’єднаних територіальних громад області – бездотаційні.

За перспективним планом розвитку області, тут мало б бути від 71 до 77 ОТГ, ця цифра   є ситуативною, поки що  не сталою. Тобто майже два десятки потенційних ОТГ –  в тамбурі поїзда і над ними  зависла  полтавська приказка «Прокинутися в Горішніх плавнях». Як пояснили нам місцевий гумор, це означає одержати щось неочікуване, за що ти не несеш відповідальності. Так було з перейменуванням  Комсомольська, яке крутили на всі заставки і не дійшли згоди, а держава сама перейменувала. Заснули в Комсомольську, а прокинулися в Горішніх плавнях.

Отак якось і про перспективи  з децентралізацією на наступний рік. Але є стратегічний план розвитку ОТГ, є успішні напрацювання. Область самодостатня, бездотаційна, багата корисними копалинами. Але люди розуміють,  що нафта і газ не вічні, а жити треба і далі. Тому  актуальними залишаються  пошуки прибуткових проектів. Експерт з регіонального розвитку    Вадим Штефан  розповів про формування стратегії розвитку громад   на 2021-27рр. в напрямку смарт-спеціалізації. Це розумна спеціалізація, метою якої є подолання структурних недоліків шляхом розвитку трьох взаємно підсилюючих пріоритетів, серед яких: розумний розвиток, що базується на знаннях та інноваціях, сталий розвиток, що забезпечує більш ефективне використання ресурсів та конкурентоспроможність, всеохоплюючий розвиток, що веде до зростання рівня зайнятості економічно активного населення. Основний принцип смарт-спеціалізації, за словами експерта, полягає у фокусуванні знань та їх поєднанні з обмеженою кількістю пріоритетних видів економічної діяльності.

Інакше кажучи, смарт-спеціалізація — це створення ресурсів та можливостей на основі унікальних промислових, галузевих структур та відповідної бази знань.

– Це новітній інструмент, який зараз працює в ЄС. Усі регіони та області в ЄС мають свої смарт-спеціалізації і це обов’язкова умова для того, щоб вони могли користуватися структурними фондами, які діють в ЄС та ефективніше використовувати свої можливості, – говорить спеціаліст. – Це   розумний підхід до формування конкурентоспроможності регіону та ефективного використання інновацій для розвитку економіки.

Полтавці шукають чим вони цікаві для світу, для Європи, бо тоді можна залучити до фінансування  розробок  закордонних інвесторів, поєднати  силу  громади, бізнесу і влади, щоб створити нову додану вартість, нову якість і отримати додаткові  робочі місця. Робота у фокус-групах показала , що є новітні ніші в машинобудуванні, металообробці, харчовій промисловості, зокрема, молочній. На основі бішофіту, який видобувають на Полтавщині, є перспектива створити кластер  лікувально-переробного  типу. Розвиток зеленого туризму також перспективний напрямок розвитку громад.  Є сподівання, що впродовж наступного року будуть уже конкретизовані загальні напрямки інноваційного розвитку  області в напрямку смарт-спеціалізації.

Людмила ОСТРОВСЬКА