Водії тернопільських маршруток не знають, скільки коштує проїзд

З цінами на проїзд у громадському транспорті Тернополя коїться щось незрозуміле. То вони раптово стають аномально високими – чи не найвищими в Україні. А один відомий у місті діяч взагалі хоче, щоб вони відповідали європейському рівневі. То вони раптово падають униз, не повертаючись при цьому до попереднього рівня. Попри це тернополянам погрожують, що з 20 грудня оті ціни знову принесуть малоприємний сюрприз.

Але я зараз трішки не про це. Я про те, що не всі водії тернопільських маршруток взагалі знають, скільки коштує проїзд. І ось вам докази.

Виникла вчора потреба побувати на автовокзалі. Сідаю у маршрутку, яка скрипить у відповідному напрямку і даю водієві 10 гривень. А він мені 5 гривень здачі. Без квитка. Я вже того папірця і не вимагаю, бо ніяк не можу зрозуміти отого розрахунку. Певно знову десь щось пропустив і проїзд подешевшав. Розумію, що трапитися такого у файному місті ніяк не може, але 5 гривень у руці доказ, з яким не посперечаєшся.

Повертаюся назад. Іншою маршруткою. Знову даю водієві десятку. І отримую 4 гривні здачі. Не те щоб я оторопів, але здивування є. Це за ті кілька хвилин, що я вирішував свої справи, проїзд знову подорожчав.

Але по обіді їду на Дружбу. Схема стандартна – я водієві 10 гривень, а він мені здачу. І знову 5 гривень.

І тут я зрозумів, що справа не у коливанні курсу долара, цінах на пальне і температурі тіла декого у міській раді. Справа у тому, що водіям у певні моменти просто ліньки відраховувати оті 4 гривні, якщо здачу можна дати одним папірцем. Нехай при цьому він навіть втратить якусь гривню. Адже подейкують, що за зміну з отаких як я, які квитків не вимагають, вони назбирують доволі суттєву суму. І гривня туди, гривня суди – для них не так важливо.

Ось тут я і задумався – чи не час уже виробити собі оту карту тернополянина, або хоча б придбати електронний проїзний квиток.

Марко КЛЕВЕЦЬ, блогер