Фото ілюстративне
Ті, хто часто користується послугами міжміських автобусів з Тернопільського автовокзалу, цих людей давно знають в обличчя. І не лише в обличчя, а й їхні складні життєві ситуації.
Ось і сьогодні не встиг я зручно вмоститися у кріслі одного з автобусів чортківського напрямку, як у салон увійшла смаглява жіночка років поза 60. І плаксивим голосочком почала розповідати сумно-вражаючу історію про рано померлу дочку і п’ятьох маленьких сиріток, покинутих на її немічні руки. Я ж, безсердечний, звично дивився у вікно і не зауважив, хто з пасажирів скільки дав на підтримку діточок.
За жіночкою з’явилося маленьке циганча. Воно бралося щось співати про пательню-сковорідку, але не вивчило ще не лише українську, а й рідну мову. Тому і виходило щось доволі дивне.
А потім пішли немічні і недужі. Причому було їх стільки, що мимоволі виникла думка про пожежу у якійсь лікарні для важкохворих. Попри термінову евакуацію кожен пацієнт спромігся прихопити із собою історію хвороби, завірену кількома печатками і підписами. Це для того, щоб люди не подумали, що вони просто хороші актори, а атаки переконалися у їх бідах.
Вислуховуючи ці діагнози, а кожен з прохачів, як правило хворіє кількома важкими хворобами одночасно, думаю,чому б студентів Тернопільської медичної академії не направляти сюди на практику. Тут у них точно була б змога побачити хворих, яких не кожен лікар спроможеться зустріти за багаторічну практику. А якщо дуже пощастить, то ще й трапиться випадок чудодійного зцілення.
Коли усі хворі розповіли, скільки саме їм не вистачає на лікування, до салону знову увійшла смаглява жіночка. Перед цим вона відвідала автобус Херсон-Кельн і у її житті сталися разючі зміни. Швидше за все у тому автобусі хтось їй дав таку купюру, що дочка ожила, хоча після воскресіння залишилася дуже недужою. Але, на щастя, діток залишилося все так же п’ятеро, Хоча не виключений і варіант, що за тиждень їх стане на одного, а то й двох більше…
Сам не був, запевняти не буду, але люди подейкують, що така кількість жебраків на автовокзалі лише у Тернополі. З іншого боку, послухаєш скарги цих людей і якось власні біди відходять на задній план. Я ж таки ще хоч трохи, але здоровий. Можливо і я наступного разу комусь подам гривню. Хоча знову ж таки знаючі люди подейкують, що вони за день заробляють ледь не більше, ніж я за місяць.
Марко КЛЕВЕЦЬ
Бійці 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи», який входить до складу 4-ї бригади оперативного призначення…
Міська влада Тернополя оголосила про початок громадського обговорення першого розділу Дизайн-коду міста — «Вивіски». Це…
У суботу, 5 вересня, Тернопільський обласний центр служби крові працюватиме та прийматиме донорів. Долучитися до…
Упродовж І півріччя 2026 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 2086,4 млн.грн (102,5% нарахованих…
Господарський суд Тернопільської області задоволив позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави до комунального…
Міський голова Тернополя Сергій Надал передав бійцям батальйону безпілотних систем 110-ї окремої механізованої бригади імені…
