На Тернопільщині висихають не лише криниці, а й ставки

На Тернопільщині висихають ставки і річки. Причин кілька – глобальна зміна клімату, нераціональне господарювання в усіх сферах, виснаження ґрунтових вод.

– Недбалість і у водному господарстві, і у ставковому, і в лісовому. – каже голова громадської організації екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ» Олександр Степаненко. –  Воду зберігає і фільтрує природний ландшафт. Найкращий фільтр – це непорушена екосистема.

На Тернопільщині забагато орної землі. З одного боку – це добре, що обробляють, а з іншого – ні. Європейські країни нині намагаються відновлювати луки, пасовища. Це ландшафти, які більш-менш наближені до природного стану. В жодній з Європейських країн нема таких великих площ обробітку землі. А на Тернопільщині майже 90 відсотків – орна земля. Мала би бути якась частка пасовищ, сіножатей, лучних екосистем, водно-болотяних угідь. До того ж умовах глибокої оранки та інтенсивного обробітку земель ми втрачаємо їх родючість.

Ще одна причина – багаторічна меліорація за радянських часів. А в природі все збалансоване. Якщо сотні років десь були болота, то вони потрібні. Нині надто виснажені ґрунтові води.

– Вони в основному поповнюються взимку, коли атмосферні опади не випаровуються, – продовжує Олександр Степаненко. – Сніг впав і навіть коли розтопився, волога так не випарується. До прикладу, з холодної сковорідки пара не йде. Влітку, коли пройшли сильні зливи, дуже незначна частка тієї вологи просочується в ґрунтові води. Опади випали, закипіли і одразу повернулися в атмосферу. Зволожується лише верхній шар, вглиб вони не поступають.

Оскільки ґрунтові води виснажуються, триває ущільнення ґрунту. На Тернопільщині площа території з твердим ґрунтом з кожним роком зростає. Більшають міста, зростає площа доріг, на полях використовують важку техніку. Вода не просочується через втрамбований ґрунт. Дощ невеликий пройде – в полях стоять калюжі. Тому що вже утворилася кераміка. Через оцей запечений глечик вода не проступає. Під деревами, в лісі вона ще є. Там хробаки працюють, дерева відмирають, тому ґрунт  розпушений і вода просочується.

У містах, де великі площі забетоновані, заасфальтовані, вода просто скочується в річку. На один день рівень піднімається і одразу падає. Вглиб нічого не йде. Відповідно, джерела ослаблені. Для того, щоб джерело чи болото постійно живили річку, вони повинні поповнюватися. Маємо дві безсніжні зими і ці водні проблеми одразу стали дуже відчутними. У людей також висихають криниці. Тому що природні джерела, які колись шуміли, тепер навесні трохи оживають, а під кінець літа згасають і замулюються.

Нині в Україні замулюються і заростають джерела та річки.

–  Серет цьогоріч не зазнав весняного паводку. – додає пан Олександр. – Він не був промитий весняними водами. Тому дуже швидко заростають русла. Минулого року в басейні Дністра повністю зникла річка Мурафа у Вінницькій області. Вона вся заросла.У Слобідці Джуринській Чортківського району ще два роки тому було водне дзеркало площею до 50 гектарів. А проектна площа водойми – 87 гектарів. Нині може одна п’ята частина ставка вкрита водою. Решта все заросло травами.

Заростання русел і джерел прогресуватиме. Минулого року ми зверталися до голови ОДА з листом. Було очевидно, що цей процес вже пішов. Його треба контролювати і приймати якісь рішення стосовно раціональнішого використання водних ресурсів в усіх сферах. Це і рибне господарство, і водне, і лісове.

Коли вирубують ліс, доцільно дерева залишати навколо джерел і не пускати туди важку техніку. Часто планована суцільна рубка зачіпає витоки малих річок, природні джерела. Техніка товче там все. Гілля, крони, усі ті залишки скидають на територію, де починається потічок річки.