Читайте “вегетаріанські” новини. Вони корисні для психіки.

“Ми – те, що ми їмо” – так личить повторювати дієтологам. Хоч приказка й стара, як світ, але правдива. Та не про фастфуди мова. Точніше – не про ту шкідливу їжу йдеться.

Заходжу вранці в Інтернет, (тепер новий день чи не кожної людини на нашій планеті починається саме так), читаю новини. А там – вбивства, теракти, згвалтування, плітки. Пропонують до кожної новини відео чи фото. Яскраві заголовки наші журналісти писати вміють. Прочитаєш назву статті, глянеш на головне фото і все – хоч зараз впадай у депресію.

Пам’ятаєте, як Любомир Гузар казав: “Журналісти мало говорять про хороші вчинки. Їм варто шукати добрих людей та волонтерів, які роблять добро. Розповідайте про них, а не зосереджуйтесь на сенсаціях і крові”.

Голова греко-католицької церкви ще додав, що добрі слова вчать, а вчинки стають прикладом. Тож кожному з нас треба творити добро для досягнення кращого життя. Якщо вже розглядати все це з церковної точки зору, де поширений термін “духовна їжа”, то навіть не Гузар, а Євангеліє (в перекладі “Добра новина”) вчить нас: “А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування. (До Ефесян 5:3,4) і ще: “Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви…” (вірші 10,11) Не знаю, чи хтось нині читає Біблію, але якщо не вважаєте себе духовною чи релігійною людиною, то сприймайте це просто як цитату з всесвітньо відомої Книги. Книжки ж ми читаємо.

Повертаючись до теми їжі, зазначу, (а всі дієтологи погодяться), що все що забагато, то некорисно. Ні надмірна дієта не поліпшить ваше здоров’я, ні переїдання не призведе до доброго самопочуття. Можливо, ми втомилися від самого інформаційного потоку, точніше його одноманітності? Бо щоденний пошук новин призводить лише до того, що ми розчаровано погоджуємося – все одне й теж. А нічому тут дивуватися – все нове, вже було сказано і винайдено до нас. Просто історія має властивість повторюватися. От і шукаємо, що б то таке написати аби стимулювати у читача оте відчуття нового. І, на жаль, окремі вдаються до відчайдушних методів – пишемо про негатив, перепощуємо, читаємо. Бо ж крайнощі мусять викликати емоції.

От зовсім недавно в Тернополі з вікна викинулася бабуся. Для сім’ї горе, – для журналіста подія. Написали, прочитали. Через два дні – ще одна викинулась. Співпадіння?..

Психологи не радять говорити про суїцид у ЗМІ. Це наче хвиля епідемії, яка спричиняє ланцюгову реакцію.  Бо прочитаєш, погоджуєшся і розумієш, що правильно зробила, бо ж світ той такий, а комунальні, а Президент, а нікому тебе не шкода, всім байдуже…. І в результаті – можете писати про ще одне самогубство.

Кажуть мудрі, коли кидаєш болото, то в тебе будуть брудні руки. Нас, журналістів навчили, що ми не повинні показувати свого ставлення до події, що сталася, тобто треба висвітлювати все об’єктивно. Це певною мірою звільняє від відповідальності за результат. Головне – написати правду і не порушити авторських прав іншого журналіста. Та, якщо подумати – не все так просто. Та ж всесвітньо відома Книга запевняє: “За кожне слово дамо відповідь”. Додам: “сказане чи написане”.

Говорити можна багато, бо скільки людей, стільки думок. Просто хочеться, щоб ми писали світлі, позитивні, вегетаріанські новини без крові і м’яса, без негативу. Бо якщо вже ми готуємо “їжу” для читача, то хай вона буде корисною для його здоров’я. Та й для нашого також…

Наталія Червак, член НСЖУ