Психотерапевт Наталія Гаєвська: про енергію, її втрату, лібідо і близькість

Люди втомлені. Війна створила колосальний, хронічний стрес. Наша нервова система постійно перебуває в режимі сповіщення «бий, тікай або замри». Психотерапевт Наталія Гаєвська каже, що це вичерпує ресурси на глибокому біологічному рівні. Пані Наталія розповіла про енергію, токсичні стосунки, лібідо і справжню близькість.

– Коли уже не хочеться робити щось звичне, це не лінь, це фізіологічна реакція на тривалу загрозу, – каже Наталія Гаєвська. – Але спрацьовує і внутрішній механізм: втрата сенсу. Війна в багатьох забрала ці «малі сенси», зробила їх  неважливими. Навіщо вирощувати найкращі помідори, наприклад, коли в країні гинуть люди? Психіка бунтує: «Яка різниця?». Це захисний механізм, але він веде до апатії.

– А звідки тоді береться енергія? Чому, наприклад, косити траву у мене енергії немає, а на інтервʼю  є?

– Енергія — це не лише фізіологія. Це енергія мотивації. Вона виникає там, де є:

1. Осмисленість. Готуватися до інтервʼю — це ваша робота, ваш внесок, можливість донести щось важливе. Це має глибокий сенс.

Косіння трави в умовах війни може відчуватися як безглузда рутина, яка ні на що не впливає.

2. Інтерес та виклик. Нова діяльність (зйомка) – це виклик, вона активує мозок. Рутинна праця (город, косіння) — ні.
3. Відчуття ефективності. Ви знаєте, що ви першокласна  у своїй справі (інтервʼю), і це дає сили.

Косіння трави може не давати такого ж відчуття компетентності.

Простими словами: енергія слідує за інтересом і сенсом. Її немає там, де ми діємо з почуттям обовʼязку, страху або непотрібності.

Читайте також: “Гени передаються від сьомого покоління”, – психолог Наталія Гаєвська

– Чи відчувають українці виснаження?

– Так, це масовий стан. Це називається синдромом емоційного вигорання в масштабах всієї нації.

– Що робити?

1. Легалізувати втому. Перший крок – перестати себе звинувачувати.

Сказати собі: «Так, я втомився, і це нормально в таких умовах. Я не робот».

2. Шукати «дрібні радощі». Не великі цілі, а крихітні задоволення. Чашка кави на балконі, уважне слухання улюбленої пісні, 15 хвилин сонця.

Це не вирішить війну, але допоможе нервовій системі трохи відновитися.

3. Обмежити інформаційний потік.

Постійне очікування поганих новин – головний «енерговитратник». Встановіть собі час для новин (наприклад, двічі на день по 10 хвилин).

4. Повертатися до тіла. Дихальні вправи, легка фізична активность (навіть 10 присідань), контрастний душ. Це допомагає  «перезавантажити» нервову систему.

– Як відрізнити «не ті двері» від втоми? 

– Справжня втома: після відпочинку бажання повертатися до діяльності повертається. Ви прокидаєтеся і думаєте: «Так, сьогодні я зроблю це, трохи відпочивши».

«Не ті двері»: навіть після відпочинку сама думка про цю діяльність викликає огиду, нудьгу, внутрішній спротив. Це відчуття, ніби ви насильно тягнете себе на ненависну роботу.

Запитайте себе: «Як я почуваюся, уявляючи, що роблю це ще рік? 5 років?». Якщо відповідь — жах і спустошення, це ознака, що ви не на своєму шляху.

– Що забирає життєву енергію?

• Хронічний стрес і тривога: постійне очікування небезпеки.
• Внутрішній конфлікт: коли ви робите те, що ненавидите, або спілкуєтеся з людьми, які вас виснажують.
• Відсутність сенсу: рутинні дії без відчуття мети.
• Перфекціонізм: постійна внутрішня критика та страх помилитися.
• Порушення меж: невміння говорити «ні» і брати на себе занадто багато.
• Фізіологічні фактори: недосипання, погане харчування, недостаток руху.

– Що нам додає енергії? Як це зрозуміти?

– Енергію додає те, що вас живить. Щоб це зрозуміти, потрібно стати «детективом» власних почуттів.

Після якої діяльності ви відчуваєте:

• легкість.
• Задоволення (навіть якщо фізично втомилися)?

• Бажання творити далі?
• Впевненість?
• Зв’язок із собою?

Це і є ваші «енергетичні донори».

Це може бути прогулянка в лісі, розмова з другом, малювання, гра на гітарі, читання хорошої книги, допомога іншим.

Слухайте не думки («я мав би це робити»), а відчуття в тілі. Де відчувається розслаблення, радість, тепло?

– Як стосунки впливають на енергію?

– Стосунки – це найпотужніший «енергетичний обмінник».

Найбільший вплив має:

1. Безпека і довіра. Коли ви можете бути собою, не боячись осуду, ви не витрачаєте енергію на «захист» і приховування.
2. Підтримка та емпатія. Відчуття, що вас розуміють і вам співпереживають, дає величезний заряд сил.
3. Щирість. Спілкування без масок і гри.

Стосунки, які виснажують: це стосунки, де є маніпуляції, звинувачення, неповага, постійне порушення ваших кордонів. Вони працюють як «енергетичні вампіри».

Ознаки «нуля» та «джерела»

Людина на нулі:

• Апатія: «нічого не хочу».
• Цинізм і роздратування: все дратує, нічому не віриться.
• Порушення сну: важко заснути або прокинутися.
• Емоційна плоскість: ні сміху, ні сліз.
• Часті хвороби: імунітет падає одним з перших.

Енергія бʼє джерелом:

• Очі «палають».
• Зʼявляється легкость в рухах і мовленні.
• Зʼявляються ідеї та інтерес до навколишнього світу.
• Людина сяє зсередини, навіть якщо фізично втомлена.
• Відчуття потоку: час летить непомітно.

– Чим собі зарадити? Що додасть сил?

–  Базові потреби: сон, вода, їжа, рух. Без цього ніщо не спрацює.

Дрібні радощі: знайдіть щодня 15-20 хвилин для того, що приносить вам задоволення.

Природа: найпотужніший лікар.

Земля, дерева, вода – це заземлює і відновлює.

Соціальні звʼязки: спілкування з тими, хто вас підтримує і розуміє.

Допомога іншим: іноді саме це повертає відчуття власної сили і значущості.

– Лібідо – це життєва енергія?

– Так, абсолютно вірно. У психології (від Фрейда) лібідо – це саме життєва енергія, потяг не лише в сексуальному сенсі, а й потяг до ~ творчості, до діяльності, до життя творчості, до діяльності, до життя взагалі. Коли людина виснажена, в депресії, перше, що згасає – це лібідо в широкому розумінні: зникає бажання творити, діяти, любити. І навпаки, його повернення – яскравий ознака одужання.

– Звʼязок нашої енергії з грошима?

– Прямий. Енергія – це валюта для досягнення цілей.

• Виснажена людина не має сил для пошуку нових можливостей, ризику, навчання. Вона працює «на виживання», а не на розвиток.
• Енергійна людина бачить можливості, має сили їх реалізовувати, привертає до себе людей та ресурси. Гроші – це енергія в матеріальному вигляді.

Щоб їх залучити, потрібна ваша власна енергія.

Це не про магію «думай і багатій», а про простий причинно-наслідковий звʼязок: більше сил – більше дій – кращі результати.

– Що таке справжня близькість? Та, яку не переплутати з нічим.  

– Справжня близькість – це спільна вразливість. Це коли ви можете:

• Бути слабким, не боячись, що вами знехтують.
• Плакати, не відчуваючи сорому.
• Говорити про свої страхи, і зустріти не пораду «не переживай», а розуміння «я з тобою, я тебе чую».
• Мовчати разом, і це не незручна тиша, а спокій.
• Бачити не ідеал, а реальну людину з її недоліками і любити її саме за це.

Це відчуття, коли вас приймають цілісно. Не тільки сильну і успішну версію вас, а й ту, що втомилася, налякана, сумна. Це відчуття дому не в будинку, а в іншій людині.

Спілкувалася Наталія ЛАЗУКА

Фото: Олеся БІЛОКОПИТА

Повне інтерв’ю можна послухати тут: