“Батько українець, мати шотландка”, – понад 100 тисяч українців знайшли притулок у Британії та Ірландії

В Об’єднаному королівстві Великої Британії та Північної Ірландії знайшли притулок понад 100 тисяч українців. І це невипадково. Авторитет нашої країни формували протягом десятиліть українці, які тут живуть. Серед них шотландець, етнічний українець, доктор філософії, освітянин, письменник, історик Петро Кормило. Син українського й шотландського народів, у 72 роки він займається громадською діяльністю, благодійністю.

— Родинна хата моїх предків — на Галичині, в селі Хоростків. Батько українець, мати шотландка, – розповідає Петро Кормило. – Тато був вояком і приїхав у Шотландію як військовополонений після Другої світової війни. Я народився тут, тож рідні мови батька й мами стали і моїми рідними. Так само я проріс культурним корінням, традиціями двох народів — українського та шотландського.

Раннє дитинство провів разом з татом у гостелах і таборах, де в ті роки мешкали всі дивізійники. Був щасливим, що спілкувався зі справжніми патріотами-українцями. Усе життя відчуваю велику любов до України.

Професійну кар’єру розпочав учителем. За сорок років зміг досягти високих рангів, починаючи від директора різних шкіл і закінчуючи членом команди радників у міністерстві освіти шотландського уряду.

З дитинства займався наукою, особливо історією Шотландії та України. Дуже вдячний далекоглядному батькові за те, що він посилав мене до літніх таборів Спілки української молоді та Суботньої школи українознавства. Вперше я був в Україні 1991 року, одразу після проголошення Незалежності. Тоді побував на малій батьківщині — Галичині. Мене вразили повсюдні черги, нестача багатьох товарів. А коли останнього разу, 2021 року разом із дружиною відвідав Київ, то із приємністю відзначив позитивні зміни у країні моїх предків.

— Українці Шотландії об’єднані в різні організації, структури. За яким принципом вони гуртуються і діють?

– Із 1946 року досі в нас існували чотири провідні групи українців. Найбільшими й найактивнішими були Об’єднання бувших вояків українців (ОБВУ), Організація українських жінок (ОУЖ) та Спілка української молоді (СУМ), Союз українців Британії(СУБ(. Останню створили вояки Української Повстанської Армії у 1946 році. Вона найбільша й має великий вплив, авторитет.

Організація робить дуже багато для збереження національних традицій та ідентичності серед місцевого українства, представляє українську культуру у британському суспільстві. Із 1947 року СУБ десятиліттями видавав газету й журнал «Українська думка», під його егідою вийшло друком багато книжок.

Нинішня Асоціація українців Британії, яка стала правонаступницею СУБ, діє через ради, постійні комісії й автономні секції. На міжнародній арені — вона член Світового Конгресу Українців.

— Ви автор книжки «Шотландські українці — їхня історія», яка вийшла 2022 року.

— Я описав історію українських біженців і військовополонених, які втекли від загроз сталінських тортур та репатріацій після Другої світової війни. Створював книжку з розповідей людей мого покоління, яке завжди хотіло оприлюднити історію батьків. Видрукувано за добровільні пожертвування. До речі, всі ті кошти, які надходитимуть від її продажу, буде спрямовано на благодійність, збереження українського життя в нашій країні.

— Скільки нині українців у Шотландії?

— Точних відомостей не маю, але приблизно нині тут 25 тисяч українців. Найбільше їх у центральних областях, де вони можуть знайти роботу та здобути освіту.

— Із початку війни, яку в Україні розв’язала росія, Велика Британія потужно підтримує нашу країну.

— Тут прийняли майже 100 тисяч біженців, яким допомагли із житлом, роботою, потрібною інформацією тощо. Систематично в Україну відправляють гуманітарну допомогу — необхідні для життя речі, продукти харчування, ліки на сотні тисяч доларів.

Це дуже потрібна й відчутна допомога. Поряд із Союзом українців її надають й інші організації. Серед них «Діти Чорнобиля», «Діти Дніпра» та інші, які створили самі шотландці. Але є й такі, які створили люди, котрі порівняно недавно приїхали з України. Це «Соняшники Вельсу» на чолі з Богданою Баглай, яка народилася і виросла в Ужгороді. Хочу відзначити «Євромайдан», який очолює Наталка Равлюк, а також Український інститут у Лондоні, де організацією допомоги Україні займається Леся Хромийчук. Багато для допомоги робить Власта Тарасова, яка протягом кількох останніх років живе в Лондоні. Вона теж з Ужгорода і координує благодійну організацію RefuAid і державну програму Великої Британії «Житло для України». Завдяки цій програмі переселенцям знаходять житло і роботу.

Словом, ми тут робимо все можливе для Перемоги. Усюди і завжди, хоч би де працював, я був пов’язаний із країною, яку вважаю ще однією своєю батьківщиною, — Україною. Займався поширенням правди про неї, боровся із пропагандою більшовиків, розвінчував їхню брехню, утверджував добре ім’я українського народу.

— На Вашу думку, пане Петре, які причини війни, що її розпочала росія проти України?

— Причини війни прості. путін боїться українського суверенітету та свободолюбних українців. Цей російський щур походить із дикого азіятського племені й ніколи не зміг би зрозуміти європейського світогляду українців.

— Що потрібно робити, аби війна закінчилася Перемогою України, перемогою цивілізованого світу?

— Знищити назавжди путіна та всю його російську клептократію.
Тільки після перемоги, після руйнування московії у світі буде справжній мир.
Ми всі тут, в Об’єднаному королівстві, віримо в Перемогу України, чекаємо й наближаємо її хочемо взяти участь у її відбудові.

Автор: Володимир МИШАНИЧ

.