Тарас Шевченко любив «Портер»

У ці дні українці відзначають Шевченкові дні. Спробуємо розповісти ще кілька цікавих фактів з історії життя великого українського письменника та поета, зокрема про його гастрономічні уподобання.

У роботі доброго приятеля Кобзаря, Федора Лазаревського  «Спогади про Тараса Шевченка» йдеться, що Тарас Григорович любив різні настоянки та вино. Але найбільше любив пиво. Більше того, приятель Шевченка підкреслює, що він віддавав перевагу класичному портеру. У той час особливо цінувався англійський портер «Браунстут Берклей Перкенс і компанія». Однак, треба відразу зауважити, що Шевченко завжди знав міру. Цитуємо вже згаданого Лазаревського: Кожен келих «робив його більш розслабленим й надихав, повідомляв більше задушевності й неуявної чарівності. АЛЕ ДУША ЙОГО ЗАВЖДИ ЗНАЛА МІРУ». Свою симпатію до пива заочно підтвердив і сам Тарас Шевченко у творі «Прогулянка з задоволенням і не без моралі». По-суті це автобіографічний матеріал – спогади Шевченка про другу подорож Україною. Сам Шевченко називав «Прогулянку…» мемуарами.

Ось невеликий фрагмент самого твору, який яскраво демонструє любов Шевченка до портера: «Може пан чого потребують, то я все зараз панові можу постачити, – додав шинкар, лукаво посміхаючись.

– Добре, – сказав я. – Так ти кажеш, що все дістанеш, чого тілько забажаю?

– Дістану все, – відповів він, не запинаючись.

– Ти знаєш анґлійський портер під назвою «Браунстут, Берклєй, Перкенс і компанія»? Добудь мені одну пляшку, – сказав я задоволений з себе.

– 3араз, – сказав шинкар і зник за дверима.

– Ну, – подумав я – хай пошукає. Тепер цього вражого продукту й у самій столиці не дістанеш, не те що в Білій Церкві.

Не встиг я так подумати, як з’явився мій шинкар з пляшкою справжнього Браунстуту.

– Скажи мені правду, – звернувся я до шинкаря – яким чином опинився анґлійський портер у вашій Білій Церкві?

– Через наше місто – відповів шинкар – возять із Севастополя полонених аглицьких лордів, ото ми й держимо про них портер».

Таким чином, Шевченко полюбляв класичний портер.

А сьогодні кожен з нас може спробувати й собі сорт доброго темного пива. Українська пивоварня «Опілля» випустила минулого року «Опілля Портер». Це вишуканий, особливий сорт темного пива, котре п’ють повільно, насолоджуючись кожним ковтком. Глибокого чорного кольору, з оригінальним оксамитовим, злегка карамельним, солодко-гірким та винним смаком та ароматом.

Це не просто пиво. “Опілля Портер” підійде, як додаток, до гострих сирів, а також пасуватиме до фруктів та шоколаду, як темного, так і молочного. Цей сорт добре пасуватиме для приготування фруктових коктейлів. Його добре пити навесні і восени, коли надворі ще трохи прохолодно і хочеться зігрітися. Можна навіть приготувати спеціальні гарячі напої, як от “пивний грог”, що дуже добре пасуватиме до свята. Загалом же, вживати традиційний “Опілля Портер” у “чистому вигляді” краще при температурі напою 12-15  C°. Тож приємного настрою і пам’ятаймо, що у всьому доброму треба знати міру :).