Міжнародну літературну премію отримали дві письменниці з Тернопільщини

Уперше побувала на Фестивалі української книжності “На білому коні” у школі села Тилявка Шумського району. Фестивалі, приуроченому 114-й річниці з дня народження видатного сина Волині – Уласа Самчука.

Наче вторячи Самчуку, гуртом письменники та літератори Тернопільщини прибули на білому коні, адже зранку замело-засипало снігом дороги Шумщини. Прибули до гостинних волинян, які душевно організували це свято.

Зустріли очільника Тернопільської обласної організації НСПУ Олександра Смика та чималу когорту письменників хлібом-сіллю, школярі підготували виступи. Гостям Фестивалю провели екскурсію Тилявським літературно-меморіальним музеєм Уласа Самчука. Була для присутніх представлена книжкова виставка «На обрії нашої книжності» за участю письменників Сергія Синюка, Юрія Камаєва, Віктора Янкевича та фотовиставка Віктора Смоляка.

Та головною родзинкою Фестивалю стало вручення Міжнародної літературної премії імені Уласа Самчука. До речі, обласна літературна премія була заснована в 1999 році. У жовтні 2015 року з ініціативи Тернопільської обласної організації НСПУ премія стала Всеукраїнською. А з 2016 року вона набула статусу Міжнародної літературної премії в галузі літератури й публіцистики імені Уласа Самчука.

Один із тих, хто раніше отримав цю літературну нагороду, Олександр Горобець, писав: «А поезії і пісні лунали лише про письменника Самчука, про його Волинь, «де ще знайти таку красу?..», про Дермань – пуп землі, який виплодив такого мудрого письменника і благословенне село Тилявка, де набирався уму-розуму юнак, котрий вийшовши з його крайньої хати, з часом підкорить своїми творами Європу, Канаду, США».

Вручаючи цьогорічну премію, О.Смик, зокрема, сказав: «Я вдячний вам за пісню Б.Лепкого «Чуєш, брате мій» у чудовому виконанні, якою розпочали нині вручення літературної премії імені Уласа Самчука. Для тернополян це духовна вісь : від Бережан – до Тилявки. Третій рік поспіль вручаємо цю Міжнародну літературну премію імені Уласа Самчука, засновану Національною спілкою письменників України і Тернопільською обласною організацією НСПУ. Нагадаю, її отримали Микола Жулинський, Олександр Горобець, Ярослав Ткачівський, Леся Білик, Петро Кралюк. Сьогодні премію отримують письменниці Ніна Фіалко та Марія Лішнянська Лавренюк.»
Ці двоє жінок – Ніна Фіалко та Марія Лішнянська Лавренюк – не просто вміють захопливо писати книги. Якщо книга нас захоплює, то в перший раз ми читаємо її швидко. Ми просто ковтаємо сторінки. Але в подальшому (а такі книги читають і перечитують багато разів) ми вдумливо знайомимося знову з нею вже з олівцем в руці. Такі книги вчать, формують, направляють та вилюднюють. Була свідком того, як до Ніни Фіалко, довідавшись, що письменниця перебуває в Шумську, на таксі приїхала її палка прихильниця-читачка, щоб обняти, подякувати і взяти автограф. Здається, більшого щастя для того, хто доносить свої думки до людей, і не вигадаєш…
Після хвилюючих моментів вручення премії, письменники читали свої твори. Доктор мистецтвознавства, професор Олег Смоляк розповів про своє знайомство з творчістю Уласа Самчука. А знаний поет-пісняр Сергій Лазо разом із залом виконав свій хіт «Ти подобаєшся мені».

В рамках Фестивалю відбулося нагородження лауреатів літературного конкурсу «Самчукова криниця». Опісля учасники урочин поклали квіти до погруддя Уласу Самчуку перед літературно-меморіальним музеєм у селі Тилявка Шумського району Тернопільської області.

У Тилявці збереглася хата, в якій колись мешкав молодий Улас. Коли повертались до Тернополя, побачили її викладений червоною черепицею дах. І наче війнуло піснею, яку почули на святі в Тилявці – «Волинь моя!..».

Саме так – Волинь моя, краса моя сонячна – звучить тут у кожного в серці. Через те й у книгах волинян можна прочитати лише те, що написано в них самих…

Зоряна Замкова

 

Фоторепортаж З.Замкової та В.Смоляка.