Тернополянка написала зворушливий текст про робота Софію, яку привезли до Києва

Робот Софія стала громадянкою Саудівської Аравії,
Вона мандрує світом і вміє зобразити на своєму обличчі 73 емоції,
У неї прозора потилиця, і кожен може спостерігати,
Як миготять лампочки,
Як формуються дотепні фрази,
Як вона силується задіяти штучні м’язи,
аби посміхнутися.

Робот Софія дивиться на ранковий Київ початку 21 століття,
Жовтий дим із труби над жовтими осінніми деревами,
Бабине літо над Бабиним Яром пам’яті,
Дідівські методи дідівщини,
Батьківщина, що під ногами і в серці,
І на білбордах теж – Батьківщина,
Робот Софія слухає про довгожданий томос – і позіхає,
Бог дивиться на робота Софію – і усміхається,
Вірянки дивляться на них обох – і налякано хрестяться.

Осінь така нетривка, як павутинка історії –
Відривається і летить.

Робот Софія дивиться на мій Київ очима прибульця
З іншої галактики чи із Саудівської Аравії,
(що з позиції мешканця Троєщини майже те саме),
Мовчазні коліщатка у її прозорій черепній коробці крутяться,
Як змащені дьогтем колеса чумацького возу,
Листя, нагортнуте у великі купи, тліє на околицях міста,
Безхатні собаки гуртуються в зграї та готуються до зими.

Робот Софія – що з грецької «мудрість» –
Дивиться на це все з ілюмінатора готелю «Україна» –
І нікого не любить.

Ганна ОСАДКО