Тернополянка порівняла сучасну медицину з гадюкою

Сьогодні, після відвідин дитячої поліклініки, у мене склалося враження, що я пройшла всі кола пекла. Не буду вдаватися в подробиці, але Уляна Супрун для мене – як Георгій Змієборець, що давить страшну гадюку. А гадюка не здається. Гадюка розмовляє по телефону, сьорбає каву і зневажливо дивиться на тебе через віконечко реєстратури, злорадно проціджуючи крізь зуби :”Талонів нема. Ні на 21, ні на 27. Шо я зроблю, то всьо медреформа”. – пише Лілія Кондрат у групі Тернопільські плітки

І лише тоді, коли залишки виховання, самонавіювання та вміння тримати себе в руках стрімко почали покидати мене, коли я вимагала покликати керівника, чи головного лікаря, чи адміністратора, чи кого там ще, а за моєю спиною почулися слабкі слова підтримки інших мам…. о небо! талони з’явилися! Гадюка сумирно опустила очі і зробила свою роботу за 5 хвилин!

Та сама гадюка відмовляється приймати дітей у порядку живої черги, бо на сьогодні запису нема і черги нема. А гадюці треба почесати язика і в носі вона бачила чиїхось спиногризів.

Гадюка всілякими силами противиться реформам і змінам, бо тоді їй настане кінець. Швидше би настав той момент!

Я не знаю, чи можливі хоч якісь реформи у нашій країні. Бо у кожній структурі сидять отакі гадюки – в медзакладах, школах, державних установах, судах, поліції, паспортних столах, касах автовокзалів, – які все знають краще за інших і палець об палець не вдарять, аби просто зробити свою роботу. Просто так, не за шоколадку чи купюру у кишеню.

Всі біди від небажання ламати систему і старі шкідливі звички, а не від реформ. Тому якщо хочемо змінити світ довкола – мусимо мінятися самі. Жоден месія нам не допоможе, якщо залишатися інертними і продовжувати наливати молоде вино у діряві бочки.