Наймолодшій учасниці міжнародного фестивалю на Тернопільщині – три роки (фото)

От і підігнав час  наші дні до Спаса, і сипляться вони яблуками, збіжжям, ллються медами і молоком…  Від роси ранки  мружать очі, а вечори туманіють… Жоржини, айстри, чорнобривці  пломеніють на городах… Цієї пори  у Яблунові   Гусятинського району уже вчетверте збираються талановиті люди зі всієї України і закордоння на Міжнародний пісенно-поетичний фестиваль «Яблуневий Спас». Два величезних кошики  рожевобоких, соковитих  плодів стали символом свята, яке організовують двоє чудових творчих  людей: поет-пісняр, співак і композитор Іван Кушнір та його побратим – журналіст, краєзнавець Іван Бандурка.

Від ранку і до пізньої ночі тут на відкритій сцені в центрі села панувала українська пісня і українське слово. Майже сто учасників з Івано-Франківської, Хмельницької, Житомирської, Чернівецької, Київської та  чи не зі всіх районів Тернопільської області  славили  Україну піснями та віршами.

Особливість цього фестивалю відзначив народний депутат-мажоритарник 166 виборчого округу Микола Люшняк, який впродовж років долучається до його проведення.

– Дуже гарну справу робите, бо пісня, танець, слово – це те, на чому базується код української нації, – зазначив народний депутат. – Цей фестиваль буде записаний в історію Гусятинщини,  як час створення двох громад – Коцюбинецької, в 2016 році, а в цьому – Яблунів  дав згоду на  приєднання і створення Копичинецької громади. Організаційні питання ми з вами обговорювали саме тут у цей час і тут.

Голова районної адміністрації Віталій Батіг  потішився разом з громадою, що Яблунів відіграв  ключову роль у підтримці і прийнятті рішення про створення в них опорної школи. Виступаючий запевнив, що співфінансування шкільного автобуса  район забезпечує. Відрадно, що тепер у цьому селі  буде  реорганізований  обласний  центр реабілітації воїнів.

Староста села Андрій Фик  побажав, щоб  це свято стало традицією і повідомив, що село вперше  забезпечило  онлайнрежим зйомки фестивалю, щоб бачив весь світ наших талановитих, красивих людей, які вміють і працювати і відпочивати.

Треба сказати, що до свята тут готувалися. Cело упорядкували, відремонтували дорогу, відновили Яблунівський водограй, привели в порядок двір біля сільського будинку культури, причепурили і сам клуб – дві досить пристойні гримерки, відремонтували сцену.

Особливість цьогорічного свята пісні   в Яблунові ще й в тому, що фестиваль  став учасником  Всеукраїнського творчого марафону «Мистецтво єднає Україну», родоначальниками якого є  наш Іван Кушнір, Нестор Мартинець з Івано-Франківщини і Володимир Канюка з Житомирщини. Ентузіасти  зі своїм творчим доробком  за  два роки побували в багатьох районних центрах, сільських клубах, де відкривають нові таланти і дають поштовх  на сцену.

– Ми пропагуємо  українське мистецтво, українське слово, – говорить заслужений діяч естрадного мистецтва поет Нестор Мартинець. – У багатьох селах уже давно не бачили артистів. Ми обов’язково просимо, щоб місцеві  аматори  долучалися до виступів. Артистам потрібна сцена, віра в те, що талант треба розкривати і дарувати  людям.

– Ми були у невеликих селах Закарпаття, об’їхали Житомирщину, повернулися з Івано-Франківщини, – продовжує Іван Кушнір. – Саме так, спільно можемо презентувати українське мистецтво за кордоном. Ми були в Словенії, Угорщині, Литві, Латвії… Нам є що показати, нам є про що співати. Бо наш народ і в радості і в журбі не  розлучається з піснею.

Письменник, краєзнавець і журналіст, один з організаторів форуму артистів Іван Бандурка поділився  своєю мрією: “В Україні є понад сто населених пунктів, у назві яких є корінь слова  “яблуко”. Хотілося б, щоб талановиті люди цих сіл і селищ долучилися до нашого свята. Бо ми прославляємо не лише те місце, де народилися, а всю Україну з її тисячолітнім культурним надбанням.”

Колоритно і  оригінально привітала учасників фестивалю представниця української діаспори з Лондона Дарія  Склярик, яка працює на   першому  україномовному  онлайн  радіо «Козачок» на теренах Британії. Вона розповіла, як важливо пропагувати українське слово і в Україні, і поза її межами. Пані Дарина привезла із собою понад 5 книжечок для дітей і два видання поезії для воїнів на сході України і подарувала їх місцевій бібліотеці.

– Вони обнадійливі, життєствердні, світлі, – сказала поетеса. – Бо по-іншому не може бути,  нас світло правди кріпить і єднає, в боротьбі за суверенність і права, до перемоги шлях нам осяває, промінням волі, доблесті, добра.

Тепер у кожного  з нас в серці  тривога, біль, надія. Хвилиною мовчання і молитвою вшанували пам’ять тих, хто віддав життя   за незалежність України. Делеговані від фестивалю поклали квіти до Великої дошки шани і пам`яті Небесній сотні, яка тепер уособлює всі післямайданні  жертви російсько-української війни.

Події, що відбуваються на сході України, тривога про долю заробітчан, вплинули і на підбір репертуару учасників фестивалю. Пісні і вірші не просто торкалися серця, а перевертали душу, накочували сльозу, змушували серце битися частіше. Прозвучала пісня-присвята воїну-земляку  Володимиру Трушу «Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанку в садок із росою, а, може, дощем на поріг упаду».  Багато прозвучало пісень  про маму і про Україну.

Найбільше представництво гОстей  було з  Прикарпаття. Це: заслужені артисти естрадного мистецтва України Оксана Микицей, Маріанна Роз, Василь Дихтяр, відомий далеко за межами області гурт “Воля” (керівник Роман Зіняк), співак з Долини Любомир Курташ, молода композитор та виконавець Ксенія Олексій, співаки  Євдокія Сухоручко, Марина Стефанів, Марійка Кенюк, Мирон Рогацький.

Гарно виступили  учасники вокальної школи “Звук Сонця” Яна Станчук, Іванна Климович, Володимира Вірстюк та Наталія Гогільчин. Неперевершеною була  виконавиця віршів трирічна Софійка Петрук. Як розповіла учасниця гурту «Воля»  Руслана  Херманчук,  пісня об’єднала бойків і гуцулів і  вони можуть презентувати різні пласти культури.

-У нас  в програмі звучать пісні Нестора Мартинця, в яких і печаль, і радість України, родинне тепло і  залюбування природою.  Спів дає  великий позитив для молоді,  потужний заряд  для всіх присутніх.

– Я співаю пісні Івана Кушніра і Нестора Мартинця, – сказала співачка Маріанна Роз з Калуша, – дуже люблю цей фестиваль, жодного разу ще не пропустила.  Коли на душі тривога, коли безнадія обсідає, хочеться живлющого джерела. Ним стає пісня.

Немалий творчий десант прибув і з Хмельниччини на чолі з талановитим композитором-оранжувальником Іваном  Пустовим. Гість виконав пісню на слова Івана Кушніра «Княгине». Чудово презентували українську пісню виконавці з міста Богдана: Раїса Ремінна, Валентина Скотинянська,  Ромео Толордава, Леонід Гура.

Рада була зустріти на фестивалі колектив «Галичани» з Олексинця Борщівського району, яким керує  Галина Бабій. Приємно було, що  за ці два роки, поки ми не зустрічалися, у них збільшився колектив. Її подруги  Ганна Чикулій, Ярослава Мишкун, Олена Ярема, Ганна Василів, Марія Чикулій хвалилися, що тепер звучать в  колективі і чоловічі голоси. Крім баяніста – Василя Дешевого, успішно зіспівалися   Зіновій Бабій, Пилип Роляк, Михайло Шпак.

– Додалася і молодь голосиста, – розповідає керівник ансамблю «Галичани». – Особливо талановитий хлопчик Теодор-Михайло Якимишин, наш соловейко. (Як заспівав  акапельно «Повій , вітре, на Вкраїну»,  то мороз поза шкірою пробіг і серце стислося, голос країни без конкурсу. Прим. Автора). Галинка Дешева  щойно повернулася з Литви, де була в делегації з обдарованими дітьми України. Дуже гарна дитина Наталя Ярема. Тепер ми свій фестиваль проводимо в селі. Концерт наш на три години з танцями і співами. Запросили в гості артистів з Івано-Франківська, Тернополя.

А, як показав фестиваль, запрошувати є кого. Адже виступали тут і  лауреат міжнародних конкурсів  дует «Роз-Марія» у складі Романа та Марії Калиничів із Заліщиків, і народний аматорський самодіяльний BRAS-квінтет «Брати» із  Яблунева, учасник Х-фактору Любомир Курташ, кременчанка Олена Барвінок, львів’янка  Галина Міколяш, Євдокія Сухоручко, Іван Ориняк з Хоросткова.Співали і Яблунівські дівчата – Уляна та Діана Колти  з потужним творчим потенціалом. З такими талантами у нас кожне село може мати свій фестиваль.

Поки що Олексинці запрошують. А я потішилася завзяттю  аматорів сцени. Клуб, про який ми з ними говорили два роки тому так і не добудували, але  осередок культури  ансамбль «Галичани»  уже п’ятнадцять років гуртує навколо себе обдарованих односельців, доводячи, що приміщення не головне, важливо мати бажання ділитися   з людьми тим, чим обдарував Господь.

Познайомив нас фестиваль і з Оленою Гончарук – багаторічною  солісткою Національної опери України, лауреатом міжнародних конкурсів, володаркою титулу «Жінка року» та Посол Миру.

Пані Олена – оперна діва, виступає на кращих сценах Німеччини, Бельгії, Нідерландів та інших країн. Брала участь у грандіозному міжнародному проекті «Кармен», який проходив у країнах Бенілюксу. З-поміж інших співаків вирізняється своєю надактивною життєвою та громадською позиціями. Тільки за останні півроку Олена дала 6 сольних благодійних концертів, брала участь у концертах для бійців АТО, виступала у військових частинах та військових шпиталях, а також є учасницею проекту «Я допомагаю дітям» для дітей-інвалідів. За пропагування миру як в Україні, так і у всьому світі була удостоєна почесного звання «Посол Миру». Тепер вона зачарувала своїм співом село Яблунів, збагативши фестиваль своєю участю.

Радо вітали  народну улюбленицю, заслужену артистку України  чернівчанку  Ірину Стиць з народними українськими та буковинськими піснями.

Свої неповторні творчі доробки вплели у віночок свята і  поети Михайло Тарабій, Любов Печінка (Патара Бачіа), Ольга Семенюк, Юліана Нестерович, Надія Куц, Богдан Кушнірик, Орест Чоловічок, Петро Гойда, Іван Кушнір, Нестор Мартинець, Володимир Канюка, Олег Вістовський .

Наймолодшій учасниці фестивалю «Яблуневий Спас-2018», яка одержала подяку за участь, Петрук Софійці  з Прикарпаття – три роки. Але була ще одна юна учасниця, яка приїхала з мамою,  відомою співачкою Тернополя Катериною Канцер. Так от, донечці співачки  рік і  вісім місяців, але вона витримала  весь фестивальний день, відзнаку дали лише мамі. Здивувала глядачів і  Аліна Дедерко, вона розповідала вірш спочатку  виразно і дуже гарно, а потім не менш гарно, але скоромовкою. Цікава подача сюжетної байки про коника-стрибунця.

Треба сказати, що розпитувати  присутніх про те, чи подобається,  як відзначають у селі  Маковія, Медовий спас – не було потреби. Я бачила скільки веселих, доброзичливих, позитивних людей прийшло сім`ями, у вишитому одязі, як вони аплодували, підтримували артистів. Сюди зібралося, дійсно, все село, а організатори свята забезпечили, щоб відпочинок був незабутнім. Навколо будинку культури розмістилися дитячі атракціони, батути, машинки, розмальовки, ятки з морозивом, напоями, цукерками та іншою атрибутикою, яка доповнює будь-яке свято.

Були  намети, біля яких  частували яблунівчан та гостей смачнючою із величезного казана  юшкою, якої випили майже 300 літрів. Не скажу скільки мішків картоплі пересмажили на двох  величезних пательнях, бо весь день жаровні працювали. Бачила і шашлики, ковбаски на грилю, кури смажені, помідори, огірки… Кабанчика наштрикнули на рожен і він огортався золотою шкіркою. Все було для того, щоб люди прийшли, поспілкувалися, посиділи компаніями, подивилися на те, як село розцвіло вишиванками.

Все це стало можливим  завдяки людям, які долучилися до свята: підприємці  Ігор і Володимир Волошини, Михайло Мацик і Михайло  Рогожинський, Степан Коціра, Галина Леньга,  Галина Бабій, Василь Липка, Михайло Шимків, агрохолдинг «Мрія».  Організатори  дякують усім, хто посприяв, щоб свято вдалося. Без помічників і на кухні, і на сцені, і в організації побуту приїжджих артистів просто не обійтися.

«Яблуневий спас» називали  солодким, теплим, святковим, медовим. Так воно є. І хоч  програма Четвертого  Міжнародного мистецького фестивалю “Яблуневий Спас” тривала  понад шість   годин і артисти з читцями  та музикантами подарували майже двісті номерів, ніхто не спішив розходитися. Та й погода сприяла. У прощальних словах ведуча концертної програми Наталя Сигіль разом  з організаторами Іваном Кушнірем та Іваном Бандуркою запевнили, що не прощаються, а кажуть: “До зустрічі на П’ятому  Міжнародному  мистецькому фестивалі “Яблуневий Спас”!.

Людмила ОСТРОВСЬКА