Сергій Надал: «Шевченко кликав вчити чуже, але й поважати своє»

9-10 березня, українці традиційно вшановують пам’ять Тараса Григоровича Шевченка. Для більшості українців — це символ України і не лише літературний. У творах Шевченка закладена глибока традиційні мудрість щодо нашого суспільного устрою, ставлення до довколишнього світу. У цьому переконаний міський голова Тернополя Сергій Надал.

Творчість Шевченка є дороговказом у непростих політичних реаліях сьогодення, попри те, що з часу, коли творив Шевченко, минуло більше ніж півтора століття.

У нас звикли критикувати владу, політиків, державу, і навіть самих себе. Часто можна почути, що “нам потрібен іноземець”, щоб навести лад. Для критики, безперечно є підстави. У нас достатньо невирішених проблем. Але у ці дні варто звернутися до Шевченка.

Великий син українського народу наголошував:

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра…

Шевченко кликав нас “…і чужому научатися, але й свого не цуратися”. Сучасники стверджують — Шевченко не вірив у волю “доброго царя”. Проте вважав, що самоврядність, спільна відповідальність громади і кожного її члена і є тим суспільним устроєм, за яким мають жити українці. Саме народ найкраще знає, як він має жити. Як йому врядувати і господарювати. І жоден чужинець, не дасть йому кращої громади, кращої держави, кращого життя.

«Шевченко вважав, що самоврядність, спільна відповідальність громади і кожного її члена є тим суспільним устроєм, за яким мають жити українці»

Сьогодні, у непростих зовнішньополітичних реаліях, українцям десь м’яко, а десь жорстко намагаються вказувати, як їм жити, які закони приймати, як розвивати свою культуру і освіту, яких героїв шанувати. Частина суспільства готова погодитися з таким тиском. Мовляв, він йде від демократичних країн.

У такій ситуації і є найкращим виходом — звертатися до Шевченка. Кобзар жив у часи, коли українці не мали держави. Але навіть тоді він закликав чуже вивчати. Найкраще переймати, але жити своїм розумом. Поважати свої суспільні традиції. Пам’ятати свою величну історію.

Лиш у такий спосіб нація і держава будуть сильними. Будуть працювати на благо громади і кожного громадянина.

Тож у ці дні, ще раз згадаймо твори великого Кобзаря.

Хай вони будуть для нас дороговказом у ситуації, коли виникають сумніви.

І хай у своїй хаті буде своя правда, і сила, й воля!