Уже в дорозі лелеки, які скоро прилетять на Тернопільщину

Через теплу погоду екологи Тернопільщини чекають прильоту лелек.  Птахи уже наближаються до нас.

– В Україні і у Європі зима затрималася. – говорить керівник громадської організації «Зелений Світ» Олександр Степаненко. –  Але є прогноз тепла на найближчий тиждень. До 13-14 березня буде тепло. Лелеки вже десь близько.  Тому слід очікувати їх прильоту. Але віддалений прогноз на середину березня – знову холоди. Є ризик, що постраждають птахи, які прилетять найближчим часом. Правда, досвід попередніх років свідчить про те, що якщо вони знаходять чисту воду і живлення для себе,  то виживають.

Олександр Степаненко каже, що лелекам потрібна проточна вода, де б вони можуть шукати собі водні організми – дрібну рибу, плазунів, земноводних. Але часто під час холодів ці птахи живляться на сміттєзвалищах.

– Там є незвичний харч для них. – продовжує Олександр Степаненко. – В попередні роки ми спостерігали за ними, коли випадав сніг у березні. Холоднішало, а лелеки вже були в наших краях. Птахи групувалися на сміттєзвалищах. Там тепло, сміття гріє. Але птахи там можуть харчуватися чимось таким, що невластиве для них у природних умовах і це може їм зашкодити. За лелеками полюють бродячі пси. Ми бачили, як на чортківському сміттєзвалищі собаки бігали за ними. Лелек було багато – десятки.

Цих птахів можна підгодовувати свіжою розмороженою рибою, кукурудзою. Вони поїдають розпарене зерно. Хліб – не бажано. Він замерзає, має більше крохмалю. Хліб і для лебедів, і для лелек – гірший продукт, ніж розпарена кукурудза чи пшениця.

Тернопільським екологам важко сказати, де саме перебувають лелеки в ці дні. На такі дослідження в Україні мало коштів.

– У Європі роблять ці спостереження з використанням датчиків. – каже Олександр Степаненко. – У нас, на жаль, дуже мало організацій, які займаються моніторингом міграції птахів. Це – кошти.

До речі, є велика територія в Чортківському районі, де лелеки збираються у зграї. Це поле біля Джурина, Слобідки Джуринської. Мабуть там були мочар. Птахи мають генетичну пам’ять і злітаються туди. Мочарів уже давно нема, але майже щороку там можна побачити великі зграї лелек. Вони прилітають, гуртуються на тих полях, а вже потім знаходять місця для гніздування. Раніше там були заболочені місця і генетичний компас приводить лелек туди, куди прилітали їх предки.