Про що пише у листах до тернополянина лауреат Нобелівської премії з Америки

Мало хто знає, що американський хімік, чинний професор Корнельського університету, драматург, філософ і лауреат Нобелівської премії Роальд Гоффманн – наш земляк із Золочева. Чому земляк? Бо свого часу Золочівський повіт належав до Тернопільського воєводства. – пише видання КИЙ-ІНФО

Особистість вченого вражає. І не лише працею, яку оцінив комітет з присудження найповажнішої премії світу, а й людськими якостями, багатогранністю таланту, гіркотою дитинства. А ще 80-ти річний вчений захоплює своєю настирливістю, працездатністю й оригінальністю подачі того, чим він живе.

Юрій Ковальков – член Всеукраїнської спілки краєзнавців, дослідник життя і творчості Нобелівських лауреатів:

«Українська сторінка в житті нобеліста тривала лише сім років, однак залишила незабутній слід у його пам’яті. Дала йому підставу пізніше стверджувати, що Україна – обітована земля його серця. Я кілька разів зустрічався з вченим: жвавий, цікавий, щирий, відкритий. Ми з ним листуємося, йому цікаво, що робиться в Україні.

У грудні 2013 року наш видатний земляк був у когорті інтелектуалів , котрі підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану. Два роки тому Роальд Гоффманн брав участь у представницькому Міжнародному конгресі з хімії, що відбувався на базі Національного університету «Львівська політехніка». Батько нобеліста був випускником цього навчального закладу.

До початку цього форуму ми з друзями замовили штемпель спецпогашення, заготовили конверти та скриньку для добровільних пожертв ветеранам АТО. Першим у скриньку значну купюру вкинув учений.

Очевидно, що тоді до візиту в Україну він готувався дуже ретельно. Перед своїм відльотом, він зробив заяву, що митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький заслуговує звання “Праведника народів світу”.

Ольга Спільніченко – викладач Галицького коледжу ім. В’ячеслава Чорновола

«Свого часу перший лауреат Нобелівської премії (родом з України) Ілля Мечников сказав, що знайомство з біографіями великих людей дуже повчальне для вивчення людської природи. У кожного є чому навчитись. А від Роальда Гоффманна я в захопленні. Така велич в науці поєднується з системною роботою над її популяризацією за допомогою мистецтва. У Роальда Гоффманна гострий розум, блискучі знання, унікальна пам’ять. Він вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою та шведською мовами, чудово розуміє українську та польську.

Спеціалісти стверджують, що відкриття Нобелівського лауреата в галузі хімії дає змогу математично передбачити порядок проходження хімічних реакцій і є найбільшим теоретичним досягненням після Другої світової війни.

Лабораторія ученого надзвичайно проста — складається з робочого стола й авторучки, якою він дуже каліграфічно пише і малює витончені схеми та діаграми, котрими захоплюються інші хіміки як мистецькими міні-творами і котрі наочно демонструють результати його наукових пошуків.

Але так було не завжди. Коли він народився у благополучній єврейській сім’ї, його батько, Хілель Шафран, випускник Львівської політехніки, працював інженером на будівництві доріг. А мати, Клара Розен, вчителювала. Вона дала ім’я синові на честь норвезького полярного дослідника Руала Амундсена.

Так він став Роальдом і це ім’я дало поштовх його дослідництву. Та розпочалася найстрашніша і найжорстокіша з воєн. Батька Роальда стратили фашисти за спробу вчинити повстання у таборі примусової праці. Іншим членам родини пощастило. Сталося так, Роальда та інших на горищі місцевої школи переховував український вчитель Микола Дюк. Роальд згодом напише: «Мені було п’ять, коли жахлива звістка прийшла до нас на горище, і я плакав, і плакала мама… 80 із 14000 євреїв вижили у нашому містечку».

Село Унів Львівської області, де це відбувалося, знамените своїм греко-католицьким монастирем. Високу душпастирську місію тут ніс рідний брат митрополита Андрея Шептицького Климентій. Після війни разом з матір’ю та вітчимом Роальд емігрував до США. Англійська стала шостою мовою, якою він швидко оволодів. Як відомо, у цій другій батьківщині він зробив блискучу наукову кар’єру, захистивши у 25 років докторську дисертацію, а в 44 – отримав Нобелівську премію з хімії.

Щоразу, буваючи у Золочеві на вулиці Степана Бандери (колишня Ягелонська), у будинку під номером 8, всесвітньовідомий вчений почувається, як у ту далеку пору кінця сорокових.

Треба сказати, що кахлі на коридорі насправді пам’ятають ніжки маленького Роальда, їх ніхто не міняв упродовж цього часу. Цьогоріч до ювілею хіміка з»явилася на будинку меморіальна дошка. З нагоди ювілею – у Золочівському Замку відбулася урочиста академія, де вчені Західного Центру виступали з вітальними словами на честь вченого, розповідали про свої дослідження в галузі хімії. Відбулося урочисте погашення художньої марки до 80-річчя ювіляра. Нобелівський лауреат дякував у своєму відеозверненні землякам за те, що вони пам»ятають його день народження і святкують його разом з ним.

А між тим Роальд Гоффманн не тільки хімік, а й поет, філософ, драматург. Він – автор 5 поетичних збірок, 114 окремо надрукованих поем і 3-х театральних п’єс. Зокрема, одна з них – п’єса “Кисень”, що розповідає про історію відкриття цього хімічного елементу, перекладена 16 мовами й поставлена в багатьох театрах світу.

Про цю непересічну людину можна розповідати багато, але мріємо, що незабаром Україна матиме і свого Нобелівського лауреата. А ще хочемо, щоб нашого нобеліста в числі перших привітав і Роальд Гоффманн, адже Україна – обітована земля його серця!

Людмила ОСТРОВСЬКА