Тернополянин Ігор Сцібайло моржував у 50 водоймах світу

Не знаючи броду – не лізь у воду. Буквально. І не про нього. Для Ігоря – купання у крижаній воді – найвища міра загартовування холодом. І не має значення, де б він у той час перебуває – чи вдома у Тернополі, чи в Європі. Завжди знайдеться озеро, річка чи джерело, в які можна зануритися взимку, навіть, у тріскучий мороз.

– Де ти вперше купався взимку? Які відчуття переповнювали?

– Вперше купався взимку ще підлітком. Мені було 16 років і я посперечався з товаришем, що занурюсь в крижану воду на Йордана в парку «Топільче», в моржатнику. Нові відчуття зашкалювали, були незвичними і, навіть, шоковими для тіла. Ні, я не захворів, процес занурення сподобався, а з часом – переріс в традицію. Так я й ходив купатися до джерела у парку над Серетом, з боку Дружби. Проте, шкода, джерело змінило русло і тепер витікає в Серет повз облаштоване місце для купання. Попри передвиборчі обіцянки, на жаль, влада нічого не хоче зробити для його відновлення з можливістю занурення і оздоровлення тернополян. Хоча, за підрахунками спеціалістів, великих коштів там не потрібно, а тільки бажання і добра воля очільників міста.

Холодна вода – це хороше очищення і заряд для душі й тіла не на один день. Занурення на Водохреще допомагає не хворіти цілий рік. Навіть, коли відчуваю втому або якісь натяки на застуду, чи інші подібні недуги, біжу в цілюще джерело і всі негаразди знімає, як рукою.

– Як правильно моржувати, щоб не зашкодити здоров’ю?

– Краще, звісно, почати купатися з літа. Але купатися в літньо-осінній період у холодній воді, у джерелі, і дійти таким чином до зими. Тоді купання в холод буде не страшним для організму, тіло загартується і зможе витримувати й низькі температури. Ще однією особливістю купання взимку є необхідність занурення всього тіла разом з головою, бо в іншому випадку можна швидко захворіти. Різниця температур тіла у воді й голови на повітрі може серйозно зашкодити здоров’ю.

Також новачкам не можна довго перебувати голяка на холоді й одразу після занурення треба витертись рушником, одягтися і обов’язково одягнути шапку. Тай одягненим після купання не варто довго залишатись на вулиці. Спочатку перебування у холодній воді теж не повинно бути тривалим, час занурення необхідно збільшувати поетапно. Загартовуючи організм, потрібно дати йому звикнути до холодних температур, щоб одразу не було переохолодження і можливої застуди.

– У яких водоймах пощастило купатися? Скільки їх вже на твоєму « рахунку «?

– Найчастіше взимку купався у Тернополі, в озері, в Сереті. У річках, ставках та у джерелах на Волині, Буковині, Поділлі, в Галичині та на Закарпатті. За кордоном купався взимку в Польщі, під час навчання, та в Португалії, під час Різдвяних свят, в океані та в річці Тежу. Загалом, купався в Атлантичному океані, в Чорному, Азовському та Балтійському морях, в річках Серет, Дністер, Збруч, Золота Липа, Джурин, Іква, Стир, Латориця, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Дніпро, Дунай, Сян, Вісла та Тежу. Ще у Шацьких озерах на Волині, в гарячих джерелах у Будапешті, джерелі Св.Анни на Рівненщині та в Зарваниці, в інших джерелах і у ставках України та Польщі. Загалом – це майже 50 різних водойм: джерел, ставків, озер, водоспадів, рік, морів та поки один океан.

– Ого! А траплялися курйозні історії, під час купання взимку? Де це було?

– Щодо курйозів, нічого особливого не пригадую. Хіба що цікавим є, як викладав фотосправу у ліцеї кілька років тому, то учням пообіцяв: хто скупається і сфотографується зі мною на Водохреща, поставлю найвищу оцінку – 12 балів. Проте насправді думав, що ніхто з учнів не наважиться на таке. Та все ж, знайшлися двоє сміливців з групи і таки занурилися зі мною у джерелі в парку «Топільче». Змушений був, як і обіцяв, поставити по 12 балів хлопцям за силу духу та сміливість. Через рік, в іншій молодшій групі, також зголосився ще один сміливець і скупався зі мною в ополонці у Тернопільському ставі. Знаю, що хлопці й надалі купаються взимку. Тішить, що зміг передати користь зимового купання підростаючому поколінню.

А ще згадав цікавий випадок, як навчався у Ягелонському  університеті в Кракові. На Водохреще поїхали з колегою на Капеланку в затоплений кар’єр, це хороше місце для купання. Але туди взимку взагалі ніхто не їздить. Нашому здивуванню не було меж, коли побачили там компанію молодих людей, які теж купалися. Пізніше приїхала ще одна група студентів також зануритися. Усі ці люди були українцями, ми перезнайомилися і разом після купання відсвяткували Водохреща. Було приємно в таке свято зустріти земляків, близьких по духу, які зберігають українські культурні та духовні традиції далеко від дому.

– Є якісь особисті традиції щодо купання на Водохреще?

– Якоїсь спеціальної водойми для цього не обираю, проте кожен рік намагаюся купатися там, де ще не купався на Йордан. Це може бути і став, і річка, і джерело. Хоча перевагу надаю саме річкам, адже на Водохреще за традицією вітаємось: «Христос Хрещається!» Відповідаємо ж: «У річці Йордані!» В самому Йордані ще не купався, але дасть Бог і цей задум колись вдасться втілити.

– Вважаєш, що у Тернополі є належні умови для моржування? Які мають бути?

– У Тернополі умови для моржування взимку не належні. Хіба що моржатник у парку «Топільче». Але вода там не надто чиста. Тому в ньому намагаюся не купатися. Ополонки на ставі прорубані тільки на Водохреще, а як вже згадував, джерело над Серетом в Топільче вже не функціонує для занурення. Є тільки декілька джерел поблизу Тернополя, де можна справді відчути прилив енергії та радість від купання. Ми з друзями їх називаємо «місцями щасливих людей». І у Тернополі таке місце було. Те саме занедбане джерело у «Топільчі». За бажання влади, якщо б не думали тільки про свої статки та збагачення, його можна відновити й повернути тернополянам.

– Що порадиш тим, хто хоче почати моржувати, але ніяк не зважується?

– Раджу починати з літа у холодній воді джерел і через всю осінь дійти до купання взимку і в мороз! Боятись не потрібно. Часто ми не дооцінюємо можливостей свого організму, насправді вони унікальні і здатні переносити і сильний холод, і сильну спеку. Тільки для цього необхідно його загартовувати. А сміливим та відчайдушним раджу скупатися на Водохреще. Як показує багаторічний досвід – від Йорданської води не хворіють.

– Твої побажання читачам онлайн-журналу Про Те.

– Бажаю читачам вірити у свої сили та можливості, не боятися експерементувати, йти до поставлених цілей та успішно їх досягати. У здоровому тілі – здоровий дух.

Наталія ЧЕРВАК