Як виконували обіцянки нардепи від Тернопільщини

2016-й уже в минулому. Для кожного він був іншим. У когось сталися якісь зміни – якісні або не дуже. Хтось чогось досягнув. А хтось і ні. Хтось виконав, що планував. А хтось тупцював на місці. А що в цьому плані у народних депутатів, які представляють Тернопільщину?

Щоб це з’ясувати, онлайн-журнал Про Те скористався допомогою порталу «Слово і діло». Отже, як виконували обіцянки наші народні обранці.

Найщедрішим був депутат від «Свободи» Михайло Головко. У нього за плечима 66 обіцянок. Але виконав він лише 13. Таким чином рівень відповідальності становив всього 20 відсотків. Михайло Йосифович поміж іншого обіцяв повернути у паспорт графу «національність» і зниження цін на товари першої необхідності коштом оподаткування розкоші. Обіцяв, але не виконав. А ось серед найсуттєвіших виконаних обіцянок – забезпечення високих соціальних гарантій для учасників АТО і заборона торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Нардеп від «Народного фронту» Роман Заставний має 18 обіцянок. Виконані з них 8. Рівень відповідальності – 44 відсотки. Однією з найважливіших невиконаних обіцянок можна вважати незняття з депутатів недоторканості. Серед виконаних обіцянок найбільше кидається у вічі обов’язкова перевірка декларацій депутатів, чиновників і суддів.

У Ігора Побера з БПП на одну обіцянку менше, ніж у Романа Йосиповича. А кількість виконаних така ж. Тому і рівень відповідальності трішки вищий – 47 відсотків. Ігор Миколайович не виконав всього дві обіцянки – не вніс законопроект щодо справедливого пенсійного забезпечення і не домігся створення суспільного телебачення. Зате він добився істотного збільшення витрат на модернізацію Збройних сил України.

В Олега Барни з тієї ж політичної сили, що й Ігор Побер, всього 9 обіцянок. Але у нього нема невиконаних обіцянок. У чотирьох випадках він дотримав слова, а ще 5 – у процесі реалізації. Рівень відповідальності – 44 відсотки. Із найсуттєвіших виконаних обіцянок – реконструкція інженерних комунікацій житлово-комунальної сфери в окрузі.

У Тараса Пастуха, який у парламенті представляє «Самопоміч», також 9 обіцянок. Але він не виконав жодну з них. 7 – у процесі. Рівень відповідальності нульовий. Серед невиконаних – обіцянка проводити особистий регулярний прийом і впровадження податку на розкіш.

Микола Люшняк з БПП має вісім обіцянок. 3 не виконані, 1 реалізована. Рівень відповідальності – 12 відсотків. Микола Володимирович обіцяв, що не допустить прийняття закону про введення імпортного збору і закон таки не прийняли. А ось до обіцяної перевірки державних службовців на детекторі брехні руки так і не дійшли.

Тарас Юрик з усе тієї ж президентської партії на обіцянки був доволі скупим – всього одна. І та все ще у процесі виконання. Таким чином, рівень відповідальності ви й самі розумієте який.

Ось такі у нас, вірніше у них, справи з обіцянками і їх виконанням. Можливо, у рік вогняного Півня наші обранці почнуть якщо не виконувати все, що обіцяють, то хоча б обіцяти те, що зможуть виконати.

Марко КЛЕВЕЦЬ