Я чекав. Вийшов зранку, як завжди сповнений надій і впевненості, що вона приїде вчасно. Адже вчора міський голова Тернополя пообіцяв, що комунальні служби працюватимуть, не покладаючи рук, щоб привести місто до порядку. А якщо не вірити міському голові Тернополя, то кому ж тоді вірити?
Я чекав. Найгірше не те, що вона запізнювалася. Найгірше, що чим довше її не було, тим більше нас, очікуючих, ставало. І ці люди для мене були уже не потенційні пасажири – вони були конкуренти за «місце під сонцем». І я, і вони розуміли, що усім місця не вистачить. Отже мова уже йшла про боротьбу видів. Тому що «вижити» у цій ситуації зможуть лише найдужчі і найспритніші.
І ось вона з’явилася на обрії. Їхала повільно, немов їй нема куди поспішати.
Не знаю як у кого, а моє серце почало калатати у грудях, мов скажене. До зупинки їй залишалося ще кількасот метрів, а ми дружно зробили крок уперед. І ще крок, і ще.
І ось ми стоїмо уже ледь не на проїжджій частині.
Вона під’їхала. Заскреготіли гальма і двері.
– З посвідченням можна? – пролунав тихенький голосок.
Це справжнє диво. Як цій бабусі вдалося першій добратися до дверей, прошмигнувши поміж нашими спресованими тілами, не зрозумів ніхто. Як і ніхто не зрозумів, на що вона сподівалася, задаючи питання, на яке могла бути лише одна відповідь.
І поки водій пояснював їй, що з посвідченням у нього уже є, з переповненого салону на нас дивилися очі.
І читалася у цих очах ненависть. Вони там, у тісноті, але не в образі, чудово розуміли, що чим більше нас заштовхнеться, тим менше життєвого простору у них стане. Вони ненавиділи нас за те, що ми стоїмо тут, а ми – їх за те, що вони уже там.
І я не пішов до дверей. Я пішов пішки. Не хочу, щоб мене ненавиділи, як і не хочу ненавидіти сам.
Повз, стогнучи, проїхала маршрутка. Як же я її чекав…
Марко КЛЕВЕЦЬ
Пальне дорожчає, електроенергія для підприємств зростає в ціні, а громадський транспорт по всій Україні опиняється…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
View Comments
Автобус в сторону Золотогірської робив вчора лише два рейси замість 4-х. На зупинці "біля танка" скупчилося ввечері море народу. Коли ж нарешті підійшов до зупинки автобус і вдкрив двері, першою вийшла молоденька дівчина, щоб пропустити тих, хто бажав вийти, щоб самій зайти знову. Але тая маса , що чекала на зупинці, як почала прориватися в салон, що бідна дівчина там і не змогла сісти, хоча і голосно кричала, що вона заплатила вже за проїзд. Та цього ніхто не хотів слухати. Двері зачинилися і автобус, перекошений на один бік, поїхав. А дівчина опустила голову і почимчикувала мовчки вздовж дороги до Кутківців