Тернопільська письменниця Ірина Мацко найспокусливіша – вдома

У тернопільської письменниці Ірини Мацко неприємних асоціацій із фартушком, домашнім халатом і тапочками – нема. Але хустка, як вона каже, – це вже край. Хіба модна, акуратна хустинка, коли готує на кухні, щоб не впало волосся. Сайт pro.te.ua дізнався, якою є ця творча, суспільно-активна жінка в домашніх обставинах. Коли нема публіки, відео і фотокамер, бібліотек, кафе і презентацій. Життєві висновки Ірини Мацко – як бути гарною і модною вдома.

Не люблю халатів, мені незручно в них. Як бути спокусливою вдома? Головне, щоб це не було вже зовсім по-бабськи – тапки з відліпленим низом, з продертими пальцями, довгий халат поза коліна з якимись ганчірками в кишенях і всім решту, неохайне волосся.

Вдома одягаю обтягуючі штани спортивного фасону або якісь короткі шорти, футболку. Акуратна майка і шортики –  це не те, що модно, а й звабливо. Халат – хіба після душу, тоді хочеться закутатись.

Фартушок – у крайньому випадку. Коли є якась справа з борошном, з їжею. Вибираю фартушки маленькі і оригінальні. Головне –  виглядати вдома чисто і акуратно. Щоб нічого не висіло, не було розтягнуте, заляпане. Таке вже треба на ганчірки, щоб підлогу мити.

Щоб залишатися красивою, потрібно  полегшувати собі побут. Втома і виснаження аж ніяк не прикрашають. Купую собі одяг, який не мнеться. Щоб менше прасувати. Можу не все випрасувати. Не люблю. Дітям – мушу. Чоловікові – намагаюся.

Як виходжу з дому, мию посуд. Коли спішу, перекладаю це на дочку. Посуд мию не одразу після їжі. Збираю тарілки групками. Не варто так мити кожну тарілочку окремо, бо йде більше води – кожен раз вмикаєш на одну тарілку.

Намагаюся ставити речі на місце, звідки взяла, а не там, де поставилося. Коли вранці виходжу з дому, стараюся, щоб в кімнаті не було хаосу. Можливо, на робочому столі залишається якась стопка газет чи моїх документів, але вони рівненько складені.

Все не переробиш, але намагаюся, щоб не було порозкиданого одягу. Обов’язково – застелене ліжко. У нас є традиція – піца по суботах. Печу сама. Готую вечорами. До першої ночі можу бути на кухні. Готую або пишу.

Жінка має бути  господинею, але це – далеко не все. Вона має бути берегинею, що означає не лише берегти хату і прибирати. Це набагато більше. Власне, тримати атмосферу у відносинах, а не тільки, щоб все було поскладано по поличках.

Роль жінки чомусь звели до якоїсь робітничо-обслуговуючої особи. Вважаю це неправильним. Ніби чоловіку тільки це потрібне і все. Я шукаю золоту серединку. Ми не маємо бути рабами побуту. Це моя думка. Жіночність варто проявляти  в ніжності, підтримці, життєвій мудрості, вмінню розрядити напружену ситуацію.

Чоловік має вирішувати ключові питання в сім’ї, захищати від чогось. Жінці залишається всередині все прикрасити, довершити гніздечко з того хмизу, що приніс чоловік. Як оберегти сім’ю, щоб ніхто не втручався, мав би вирішувати чоловік. Якщо він цього не робить, межі вибудовує жінка. Але їй непросто, бо це чоловіча робота.

Часто кажуть, що жінка щось повинна. Вважаю, що якщо і повинна, то хіба бути щасливою. Тоді будуть щасливими і діти, і чоловік. Задоволення – визнавати, що ти жінка.

Ярина БОЙКО