«Батьківщина зі мною»: Василь Махно про життя за кордоном і зміни в Тернополі

Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян за роки повномасштабної війни – своїми роздумами поділився відомий автор Василь Махно.

Згадуючи візит до Тернополя у 2024 році, письменник зізнається, що тоді його вразила атмосфера.

«Отой перший раз, коли я приїхав, багато бачив таких сумних людей. Всі були похнюплені», – ділиться він. – «А тепер якось і посмішки на обличчях. Не знаю, чому. Чи вже люди звикли до цього. Вони, знову ж таки, хочуть жити нормальним життям, не дивлячись на всі ці прильоти і тривоги».

Письменник не любить слово «еміграція». Для нього це лише вибір, зміна одного простору на інший. Він переконаний, що головний зв’язок із домом залишається незмінним, доки ти не втрачаєш мову.

«Я ж не виїхав з мови. Як письменник. Тобто українська зі мною. Значить, батьківщина зі мною».

У США Василь Махно мав чітку позицію.

«Я хотів писати. Я хотів зберегти письмо. Я просто думав, що якщо мені доведеться працювати фізично, то я повертаюся. От і все».

У творчості письменник сповідує жорсткий підхід. Текст має подобатися автору.

«Якщо я маю внутрішнє задоволення, це означає – добре», – каже він.

Проте за суворістю до тексту ховається легка іронія щодо особистого життя. Колекція піджаків автора. Хоча дружина вже намагається стримувати цей запал.

«Вона мені вже заборонила купувати їх. То вся шафа в піджаках? Абсолютно. Деколи я приховую від неї, що я придбав. Потім вона десь знаходить і каже: “Це що?”».

Попри те, що до тексту Василь Махно підходить безкомпромісно, у стосунках із людьми залишається вразливим. Найбільше цінує відкритість, чесність і талант. Визнає: «Прикро, коли колишні близькі друзі стають чужими. Безпідставно».

Повну версію бесіди дивіться у цьому відео.