Коли на Тернопільщині сушили мухомори, то виходили запаморочені

У Шумській громаді діє сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Трави Тернопілля».

Кооператив очолюють Оксана та Микола Пасєки. Склад розташували у селі Тилявка, а  промислову сушарку – у селі Башківці. Люди вирощують і заготовляють лікарські трави, квіти, а також сушать ягоди.

На складі – понад 1200 мішків із сушеними квітами й травами. Це – 24 тони. Оксана Пасєка показує наповнені мішки і розповідає про правила збору трав. На все приміщення пахне чебрець.

«Люди збирають лікарські трави у місцях, віддалених від доріг і населених пунктів, – каже пані Оксана. – Квіти не можна зривати, коли вони ще з росою. Тому що квітка втрачає зовнішній вигляд. Також не можна зривати, коли квіти вже перецвітають, тому що вміст ефірних олій значно знижується. Небажано збирати трави під час вітряної погоди. Наприклад, коли квітує сосна, то в таку погоду її пилок зривається і летить з вітром».

У кооперативі насушили горобину, смородину, порічки, малину. З них роблять чаї для ЗСУ. Планують фасувати чаї з лікарських трав.

«На Шумщині потенціал лікарських трав неоцінений, –  каже Оксана Пасєка. – Усе, по чому ми ходимо, усе є лікувальним. Може не з такою швидкою дією, як таблетки, але точно з корисною дією».

Кооператив зареєстрували ще у лютому 2020 року.

«Ми сіяли мальви, календулу, чорнобривці, навіть кропиву, – додає Оксана. – З нас сміялися, що висіваємо бур’ян. А сушена кропива минулого року коштувала 20-25 гривень за кілограм. Цього року ціна сягнула 45-50 гривень».

Трави родина збирала ще у 2000-х роках. Потім закинули через сімейну трагедію.

«Припинили діяльність, коли у 2014  році помер наш десятирічний син Сергій, – розповідає пані Оксана. Ми тоді були на роздоріжжі – чи працювати далі, чи жити за течією. В той час ми мали спільний бізнес з людиною, яка підтягувала все. Вона постійно телефонувала і казала: «Оксано, ти мусиш зробити те, те і те». І так витягли нас з того стану депресії».

Оксана Пасєка розкриває мішки і показує хвощ польовий, чистотіл, бузину.

«Хто має алергію на квіти, то не бажано тут бути, – продовжує. – Різкий запах квітів бузини може викликати блювоту. У нашому кооперативі є людина, яка взагалі не може дихати бузиною. У сушарці стоять ягоди бузини, то вона не може підійти навіть за 5 метрів.

А там от у нас лежить коров’як. Це заспокійлива рослина. Можна розкрити мішок і подихати. Вона виділяє мікроскопічні ворсинки.

А ще ми упродовж двох років сушили мухомори. Коли заходили в сушарку, звідти виходили запаморочені».

На складі про сушені трави потрібно дбати.

«Найперший шкідник трав – личинка молі, – каже Оксана Пасєка. – Постійно провітрюємо. Обприскуємо трави аерозолями. Взимку, коли склад порожній, дезінфікуємо приміщення».

А ще тут вирощують гарбузи і сушать гарбузове насіння. Подружжя висадило два гектари ревеню.

«Міграція активних людей за кордон досить помітна у нашій праці, – додає пані Оксана. – Багато людей повиїжджали. Багатьох мобілізували».

Діяльність кооперативу журналістам представили у межах престуру «Крафт, що тримає Україну: Тернопільщина, яка працює на Перемогу», який організувала Тернопільська обласна військова адміністрація.