Ірина Гонташ носить одяг, перешитий з бабусиних і прабабусиних подушок

Тернополянка Ірина Гонташ, яка підкорила мережу кавером-кліпом, носить одяг зі старих і цінних для неї подушок. Приміром, вишивку, з якої створили улюблену сукню, отримала у спадок після смерті бабусі.

– Мою бабусю по татовій лінії звали Гелена Куликовська (Дмитрик), – розповідає Ірина Гонташ. – Вона була доброю, одночасно строгою жінкою. Померла 83-річною у 2019-му. Коли її не стало, я була вагітна сином – на сьомому-восьмому місяці. На жаль, бабуся не встигла його побачити. У спадок залишила мені вишивку гладдю з подушок і канадську хустку.

Ірина пам’ятає, як колись ці подушки бабуся акуратно складала на гостьовому ліжку вдома у Коропці, де проживала.

– Тривалий час я тримала ці вишивки на полиці, – каже Ірина. – Не знала, як використати.  Та якось прийшла в «Галерею вишиванки», де Таня Сваровська підказала, що з цього можуть бути рукави для сукні чи сорочки. Мені сподобалась ідея, але відклала це на потім.

Уже коли Ірина уже повернулася з Німеччини, де перебувала після початку повномасштабного вторгнення росії, тоді вирішила, що пора.

– Я підібрала дизайн і кравчиня пошили довгу сукню з яскравими рукавами, – розповідає. – Старались не зіпсувати вишивку. Не різали, а використали цілою. Пошили усе так, як я хотіла. Сукня в ідеальному стані. Боюсь навіть прати, тому лише руками. Тримаю її на вішаку у гардеробі. Підібрала до неї коралі і браслет. Дуже люблю її. Нарядна і водночас проста. Вона додає мені впевненості і відчуття зв’язку з родом. Востаннє одягала її перед Стрітенням, коли виконувала свою авторську колядку.

Ірина каже, що цінує старі родові речі. Має їх небагато. Вдягає ще сорочку, яку пошили із подушки прабабусі Юзефи. Вишивці – 38 років.

– Цю подушку прабабуся вишивала хрестиком спеціально для моєї мами на весілля, – ділиться Ірина. – Батьки одружилися у 1985 році. Сорочку створила три роки тому. Дуже хотіла саме оригінального покрою. Це була клопітка робота, бо вирізали кожну частинку і обробляли окремо. Ця сорочка – єдиний нестандартний предмет, що був у моєму рюкзаку, коли я їхала до Німеччини. Там у День української вишиванки я прийшла в ній на курси німецької мови.

Ще маю лемківський кептарик моєї бабусі Розалії. Він гарно зберігся і я в ньому співаю лемківські пісні. Також ношу скляні коралі, які подарувала мама. Надіюсь, мені вдасться зберегти усі ці речі і передати своїй донечці.

Чоловікові Ірини Павлу Гонташу подобається вишивка. Сказав, що цікава ідея і оригінально. Подружжя виховує двох дітей – Ангелінку та Сашка. Вони теж в захваті від одягу з родинних подушок.

Ірина працює бібліотекаркою у тернопільській школі-ліцеї імені Н. Яремчука. Випустила кавер на пісню Kim Walker-Smith – Throne Room про Україну. У соцмережах кліп набирає тисячі переглядів.