18 січня – Міжнародний день сніговика.
Сніговик – в цілім світі чарівник! Він не тільки головний символ зими, а й важливий атрибут розваги. Тому саме всередині цієї пори щороку в усьому світі відзначають Міжнародний день сніговика. А цифри 1 та 8 дуже схожі на його силует з мітлою, яка вимітає сніг з комори небесної канцелярії. І не простий, а теплий. Буває такий , коли земля дихає «плюсами», а зверху маленькі «мінуси», тоді дорослі і малі починають горнути снігові кулі і стають веселими і завзятими, як у дитинстві. Тому сніговиків стає багато: великих і маленьких, добрих та потішних, з морквяним носом, вуглинками-очима, старим відром на голові.
За легендою їх називають білими янголами, бо ж сніг був даром з небес, і саме ці зимові герої передають Богові прохання людей. Коли зі «свіжого» снігу ліпили маленького сніговичка, шепотіли йому сокровенні бажання. Вважалося, як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено на небеса та неодмінно здійсниться. Цьогорічний січень подарував щасливий день народження сніговикам! Ними заяскравіли сквери, парки, дитячі майданчики.
– Робити сніговика – весело й цікаво, – каже Матвійко, який разом із бабусею Надею зліпив цього красеня у вишиванці. – Ніколи не знаєш, який він у тебе вийде. Може бути гарний, рівний, з милою посмішкою, а може — кривобокий, сумний. Ми відразу вирішили, що наш сніговик повинен вийти охайним і веселим, а ще вдягнули його у вишиванку. Відра на голову не було, ми берет йому зробили,- сміється хлопчик.
У парку над ставом в кілька рядів вишикувалися охоронці і провісники зими. Біля найбільшого працювала ціла команда дорослих і дітей. Як розповів Лука, він тихенько постукував по сніговику лопаткою, де треба — додавав снігу, зрізав зайве.
– В Україні до сніговика завжди ставилися як до чарівника, який міг допомогти зменшити холод. Мітлу йому давали, щоб полетів на небо. Люди вірили, що це його зброя, за допомогою якої він захищає домівку від нечистої сили. Також в нас розрізняються поняття сніговик і снігова баба. Остання – уособлення небесних німф на землі, яка відповідала за снігові бурі і хуртовини,- розповіла екскурсоводка Оксана Ленчук, група якої тут робила фотосесію.
– Ніс із морквини задобрював духів урожаю і родючості. Перевернуте відро символізувало достаток в сім’ї. Був цікавий звичай прикрашати сніговика намистом з часнику для здоров’я родини і захисту від злих духів. Пані Оксана, глянувши на своєрідну виставку цих дивовижних зимових рукотворних жителів, захоплено сказала, що все це справді переносить у фантастичний і чарівний світ, відволікаючи від сірих буднів, негараздів і створює святковий настрій.
Чи можна уявити зиму без сніговика? Звісно, ні! То ж, поки біле покривало панує на землі, сніг оживає у цих мистецьких творіннях, в які і діти, і дорослі вкладають частинку душі, доки і триває чудове і захоплююче свято сніговика. Ця зимова розвага дарує всім дивовижні, веселі, захопливі миттєвості, приносить насолоду, як творцям рукотворного дива, так і всім, хто милується цією красою із білих мух.
Людмила Островська
