У вечірню зливу вчора стояла на зупинці.
В центрі міста вигулькнуло кілька напівпорожніх маршруток й поїхали повз розчарованих людей. Багато були без парасоль. Я також.
Лише один водій зупинився й запустив до салону всіх. Порушив карантин, але люди були задоволені і дякували, що не вигнав їх. Їхали в переповненій маршрутці, як в старі добрі часи. Мало не витиснули двері, та ніхто нікому не заважав. Нависли одне над одним, але з такими щасливими обличчями, ніби кожен пасажир, що поруч – брат, сестра чи найкращий друг.
Наталія ЛАЗУКА
Під Тернополем століттями існували підземелля, про які й досі ходять легенди. Історики підтверджують, що під…
Зоряні Казмірчук 18 років. Вона навчається на правового журналіста у Тернополі і працює баристою. Але…
На Тернопільщині затримано директора психоневрологічного будинку- інтернату, який, за даними слідства, систематично відправляв мешканців закладу…
Прокурори Бережанської окружної прокуратури заявили позов до недобросовісного місцевого забудовника, який ухилився від сплати пайової…
З липня перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення став загальноукраїнською тенденцією. Причина однакова для всіх…
https://www.youtube.com/shorts/mzOJ5FcYHpI Фенікс, який нарешті злетів. Моя історія в "4.5.0". Коли вперше взяла до рук зброю,…