У вечірню зливу вчора стояла на зупинці.
В центрі міста вигулькнуло кілька напівпорожніх маршруток й поїхали повз розчарованих людей. Багато були без парасоль. Я також.
Лише один водій зупинився й запустив до салону всіх. Порушив карантин, але люди були задоволені і дякували, що не вигнав їх. Їхали в переповненій маршрутці, як в старі добрі часи. Мало не витиснули двері, та ніхто нікому не заважав. Нависли одне над одним, але з такими щасливими обличчями, ніби кожен пасажир, що поруч – брат, сестра чи найкращий друг.
Наталія ЛАЗУКА
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
З 8 по 14 червня у Тернопільському обласному центрі служби крові триватиме Тиждень донорства, присвячений…