– Село у нас дуже маленьке, заледве до сотні мешканців з приїжджими, дітей понад два десятки, влітку збільшується їх кількість, бо приїжджають до родичів, – говорить Анна Процик, яка з Лесею Яцундою і збирала підписи. – Особливо влітку, дітям ніде зібратися. В умовах карантину клуб не працює. Діти “тиняються” вулицею без справи. Молодим батькам ніде погуляти з своїми малюками. Та й потрібно, щоб вони ставали комунікабельними, вміли бавитися одне з одним. Ми розуміємо, що в країні зараз не найкращі часи, але створити для дітей казку, подарувати їм щасливе дитинство, радість, усмішки, нам, дорослим, під силу. Довго вибирали місце, але зупинилися саме тут. Це в нас центр села, біля клубу і колишньої бібліотеки. Тут біля сільської криниці все збиралися люди, лавочки стояли, односельці зустрічалися, розмовляли, діти бавилися, – розповіла пані Анна, мама п’ятьох діток.
Треба сказати, що лише троє мешканців утрималися зі своїм підписом, тому свято таки відбулося. Бо коли чогось дуже хочеш, допомагає і Всесвіт. До ідеї селян, яку підтримала сільська староста Марія Процик і взяла на себе організаційні питання, долучилося коштами ТзОВ “Зборівські лани”, які орендують частину паїв у Метеневі. Аграрії за 50 тисяч закупили обладнання для майданчика. Селяни назбирали ще 15 тисяч для супутніх робіт. Відрадно, що до спільної справи долучилися земляки із-за кордону, бізнесмени- вихідці з села і всі мешканці хто скільки міг. Велику подяку молоді матері висловлюють львів’янці Марії Стельмах, яка колись тут виросла і тепер взяла активну участь в організації доброї і потрібної справи. Допоміжні матеріали для облаштування відпочинкової зони малечі та підлітків – камінь, щебінь, пісок взяв на себе спеціалізований птахокомплекс ТзОВ «Укрполь-2005», який розміщений у Метеневі. Цемент, відсів і оплата за роботу майстрам – із зібраних коштів.
Безсумнівно, поява такого майданчику для дітей – важлива. Вони залюбки опановували нові атракціони: гірки, карусель, гойдалку, турніки та інші розваги, надзвичайно раді, що нарешті з’явилося місце, де б вони могли не тільки побавитися, а й порозмовляти.
– Ще є задумки – поставити лавки, облаштувати пісочницю, виставити колеса – загороду від дороги, пофарбувати їх, – ділиться планами Анна Процик.
Що ж дитинство – це щаслива сторінка нашого життя, коли всі кольори яскраві, а до казки можна доторкнутися рукою. Воно випромінює радість і натхнення. Сільська староста тішиться, що село ожило дитячими голосами. Такий майданчик є і в другому селі їхньої сільської ради – Кабарівцях. Марія Орестівна переконана, що тільки гуртом, спільними зусиллями можна покращити рівень життя мешканців громади.
Людмила ОСТРОВСЬКА
Пальне дорожчає, електроенергія для підприємств зростає в ціні, а громадський транспорт по всій Україні опиняється…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…