– Я зверталася до багатьох, – розповідає жінка. – Але майже ніхто не відгукується про допомогу. Я писала і у фонд Порошенка, і на своїй сторінці, а 1-го квітня написала прохання про допомогу на сторінці міського голови Садового. Повідомила, що у скруті, бо пенсія 1600 гривень, на руках хворий син і дала номер картки Приват банку. Садовий не відгукнувся. Але мене почули волонтери. Через пару днів подзвонила Уляна Флишко. Вона спитала, яка в мене ситуація і чим допомогти. В розмові по телефону я сказала, що мені не вдається отримати підтримку, бо на моїй сторінці у соцмережі дорогі вироби і ніхто не сприймає, що я можу бідувати. Але нині мій одяг ніхто не купує і не замовляє. Людям не до того.
Пані Вікторія каже, що волонтери привезли їй продукти і попросила показати свої вироби.
– А що найбільше мене вразило, це те, що мені дуже хотілось меду, але я не наважилась сказати про це Уляні, – ділиться жінка. – На моє здивування і щастя, крім масла, тушонки, шоколаду, круп, олії і макаронів, в кошику лежала банка справжнього домашнього меду.
Волонтери не тільки привезли допомогу, а ще й зацікавились моєю творчістю. Був такий собі імпровізований показ мод. Може мистецтво і врятує світ, якщо його врятують волонтери.
роботи Вікторії Галамаги
Під Тернополем століттями існували підземелля, про які й досі ходять легенди. Історики підтверджують, що під…
Зоряні Казмірчук 18 років. Вона навчається на правового журналіста у Тернополі і працює баристою. Але…
На Тернопільщині затримано директора психоневрологічного будинку- інтернату, який, за даними слідства, систематично відправляв мешканців закладу…
Прокурори Бережанської окружної прокуратури заявили позов до недобросовісного місцевого забудовника, який ухилився від сплати пайової…
З липня перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення став загальноукраїнською тенденцією. Причина однакова для всіх…
https://www.youtube.com/shorts/mzOJ5FcYHpI Фенікс, який нарешті злетів. Моя історія в "4.5.0". Коли вперше взяла до рук зброю,…
View Comments
Щиро дякую пані Наталі , яка має чуйне серце і дар журналістки , за гарне оповідання про стежки життя , коли можновладці не збираються нічим допомагати. Думаю , що закон - Що посієш, то й пожнеш , Бог не відміняв. !