Через обмеження тернополяни відмовляться від шампанського і коньяку

Із 1 січня в Україні набрала чинності нова редакція закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”. А це означає, що перед підприємцями відкриваються широкі можливості безстроково “забронювати” за собою назву продуктів, які традиційно виробляли на певній території. Водночас товаровиробники, які зараз випускають коньяк, шампанське, баварське пиво, чи сири з назвами італійських чи французьких міст, – змушені будуть відмовитися від використання цих та багатьох інших іноземних географічних зазначень. Україна зобов’язалася їх  охороняти на своїй території, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. Про це розповів Національний експерт із маркетингу і комунікацій проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні” Іван Гайванович  на зустрічі з журналістами в Тернопільському прес-клубі.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) була підписана ще 1994 року, Угода про асоціацію з ЄС в торговельній частині вступила в дію з початку 2016 року. Сторони взяли на себе зобов’язання щодо захисту географічних зазначень. Географічне зазначення  вказує на те, що продукт походить з певної місцевості і має якість, гарантовану суворою системою контролю.

-У Європі наразі зареєстровано вже понад 3,5 тисячі географічних зазначень, а в Україні ця  система  лише в процесі становлення,  є лише один зареєстрований до регламенту ЄС український харчовий продукт, який  тепер може претендувати на реєстрацію в ЄС – це гуцульська овеча бриндзя. Вона відома на Гуцульщині з XIV століття і є унікальним продуктом, який виробляється вручну з молока овець місцевої аборигенної гірсько-карпатської породи лише на високогір’ї Українських Карпат. До сертифікації вона йшла майже три роки. Другим  продуктом, для якого подана заявка на реєстрацію,  є гуцульська коров’яча бриндза.

Минулоріч  визначили перелік  українських продуктів із захищеними назвами:  мелітопольська черешня, кілька вин з Одеської області, вина та мед Закарпаття, а також херсонський кавун. Експерт радить товаровиробникам поквапитися. Згідно з Угодою   про асоціацію з ЄС, Україна до 2023 року має відмовитися від використання назв сирів,  захищених географічним зазначенням, а до 2026 року – від назв алкогольних напоїв – “шампанське”, “коньяк”, «кальвадос», бо  ці терміни походять від територій Франції – провінції Шампань, міста Коньяк, департаменту Кальвадос. І Франція вимагає від українських виноробів перейменування, – зазначив експерт.

Не менш відомий сир — рокфор із села Рокфор-сюр-Сульзон чи пармезан із провінції Парма, що в Італії.  За  словами експерта, згідно з новою редакцією закону, ці  продукти мають право іменуватися тільки там, звідки вони походять. В інших місцевостях плагіат буде каратися штрафами. Під санкції потраплять і виробники, і продавці. Після закінчення перехідного періоду українські виробники не зможуть давати своїм продуктам ці назви. Не можна буде також імітувати ці назви, наприклад, замість шампанського вказувати, що вино «створене методом шампанізації» або сир «зі смаком пармезану»,- розповів Іван Гайванович.

Українські виробники сирів поки що не шукають альтернативи звичним назвам, як сказав експерт, а от власники алкогольних торговельних марок уже почали вдаватися до маркетингових експериментів. Першими відреагували виробники шампанського і почали делікатно позначати на етикетках, що це «вино ігристе». Складніше виявилося знайти замінник для коньяку. Напрацювали понад півтори сотні назв, із яких на голосування винесли 30. Із них найбільше голосів отримав варіант «українське бренді» — за таку назву проголосувала чверть опитаних.  Проте остаточну назву визначать товаровиробники, а затвердить профільне міністерство. Експерт зазначив , що ребрендинг треба  проводити якомога швидше, щоб виграти час і привчити споживачів до нової назви  продукції.

 За словами Івана Гайвановича, реєстрація географічних зазначень є вигідною як для самих виробників, так і для споживачів, оскільки так може бути захищена більшість харчових продуктів таких, як м’ясо, риба, молочні продукти, мед, фрукти та овочі, спиртні напої та напої, виготовлені з екстрактів рослин, вина і пиво, а також хліб, макаронні вироби, торти, шоколад і цукерки. Кожен товаровиробник відкриє широкі можливості для ефективного просування своєї продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках

Це сприятиме розвитку територій: продукти стануть родзинкою регіону. Тому локальні бренди  варто і необхідно розкручувати.

Було б добре, щоб на перехідному етапі до процесу захисту географічних зазначень долучилися не лише виробники відомих брендів, а й держава та органи місцевого самоврядування. Адже всі зацікавлені, щоб регіони набули туристичної та інвестиційної привабливості.

Людмила ОСТРОВСЬКА