Ентузіасти зі всього світу добиралися до села Тернопільщини, щоб тут поспівати

Яблука дозріли у садах. Падають і весело розкочуються. Цьогоріч ці рум’янощокі сонечка зародили не так щедро, як торік, але в цьому селі  вони цілорічно і споконвіків тішать своєю присутністю, бо  ж недарма село назвали в честь цих істинно українських, доступних, цілющих  фруктів. Яблунів Копичинецької ОТГ Гусятинського району приймав  гостей зі всього світу на V Міжнародний фестиваль  української пісні «Яблуневий Спас».

І хоч за народними прикметами, цей період  ототожнюється з  настанням  осені і перетворенням природи, на  святковій сцені, як і в селі, панувало  літо в зеніті. Так було не тільки тому, що тут зібралися патріоти-однодумці,  які вкладають душу  у збереження і  розвиток української пісні і слова, спекотно було від почуттів, від енергетики пісень, зізнань Україні у синівській любові. Організатори  цього велелюдного дійства – депутат районної ради, митець, поет-пісняр Іван Кушнір та журналіст Іван Бандурка  разом з оргкомітетом зробили все для того, щоб цей день запам’ятався і учасникам фестивалю, і глядачам.

Ювілейний фестиваль розпочався з урочистої ходи селом. Як на столичних парадах, кожна делегація з транспорантом  йшла  за прапороносцями з Державним стягом і прапором-логотипом фестивалю.  Досить солідний парад для Яблунева: представники Франції, Італії, Словаччини, Словенії, Чехії, Польщі, Молдови. Розкішним букетом розквітли і  таблички, які представляли  українських артистів з Чернівців, Львова, Миколаєва, Києва та Київщини, Житомира, Луцька, Тернополя, Херсона, Івано-Франківська, Калуші. А ще були чотири величезні пироги з яблуками, два кошики райських фруктів, якими, як і годиться, пригощали  усіх у глядацькій залі просто неба, яка зібрала гостей з навколишніх міст і сіл. Відкриваючи  міжнародне свято пісні, голова Копичинецької ОТГ Павло Лосик сказав, що село  уміє не тільки  співати.

– Яблунів – це не лише фестивалі, які стали уже традицією, – сказав голова ОТГ. – Це чудові люди, які тримаються землі, розвивають село,виховують гарних дітей.Ми повинні робити все для того, щоб село впевнено дивилося в завтра і було зразковим. Ми вже завершили перший етап ремонту дороги, наступного року закінчимо  всю сільську дорогу  до села Тудорів. А з цього понеділка розпочинаємо в опорній школі міняти вікна, у перспективі перекриття даху. Хай люди їдуть до нас і бачать, що село живе і кращає.

Іван Кушнір  сказав, що пишається тим, що проведення фестивалів сприяє покращенню інфраструктури. То дорогу зробили, то бордюри поміняли, підбілили, водограй відремонтували, стеллу  борцям за незалежність відкривали на одн6ому з фестивалів, ремонтують в’їзну браму на село.

– Ми вже наступного року, сподіваюся, свою мрію здійснимо, – сказав   організатор фестивалю. –Хочемо, щоб до нас на фестиваль приїхали представники із семи сіл України, які мають назву Яблунів.

Розпочався фестиваль  із хвилини мовчання, якою вшанували пам’ять героїв, які полягли на фронтах російсько-української війни на сході держави. Пісні звучали в унісон настрою жалю і суму, та вдячності за можливість проводити такі заходи, не тікати від загребущої руки «братів». «Дякую тобі, солдате», – співала Ярослава Декалюк і люди стоячи слухали подячне слово тим, хто  зараз в окопах. Стоячи  глядачі слухали і пісню у виконанні  народного аматорського хору «Співуче полісся» з Гаврилівки, що на Київщині.  Дует «Скриня « з Чернівців-заслужені артисти України Марія та ВолодимирЛобураки дев’ять разів були з концертами на передовій, ночували у шанцях разом із воїнами. «Ми гордимося народом України», – співали артисти, вкладаючи у ці слова особливий зміст. Киянка Надія Селіна  пишається тим, що  пісня дає можливість вилити душу, яка страждає, яка  прагне  українства, збереження мови, пісні.

Французький співак, який уже записав два аудіоальбоми пісень українською мовою, Поль Манондіз, зізнавався у великій любові до України, яка його обіймає, як рай, і дякував у пісні за те, що може тут називатися українцем. Він частий гість у військових частинах. Розповідав про своє здивування в Попасній на лінії розмежування. Після концерту розговорився з тендітною дівчиною і запитав, що вона робить в окопах. А вона скромно відповіла, що вона снайпер. У співака мурашки побігли попід шкірою. Він захоплений мужністю вояків, які дуже тепло сприймають його концерти.

Слова синівської любові звучали у творах заслужених діячів  естрадного мистецтва України з Київщини Дениса Кочержука і  Вадима Завади.

Співачки із села Миколаївка Бучацького району  Ліана Бойків та Ірина Тимків  схиляли голову перед величчю України, співаючи їй посвяту. Неньці-Україні присвятила свої пісні і талановита співачка з Калуша Маріанна Роз.  Італійка Таміла Тарасевич  , яка має честь представляти українську діаспору на світових конгресах українців,  є лауреатом   Італійського  фестивалю української народної творчості «Гілка калини», міжнародного фестивалю «Український спів у світі»,  подарувала проникливу і щемливу пісню на слова Івана Кушніра «Берегиня». Свого часу співачка  закінчила Київське музичне училище ім. Глієра та столичний  Інститут культури. На цьому велелюдді невеликої сцени,  наочно  відчуваєш, який тісний світ. Гармоністи Павло Гайнік і Янко Тирняк з Міхаловець, що в Словаччині, тлумача  не потребували.

– Кажіть українською, ми все  зрозуміємо, – сміялися музиканти, коли я підійшла до  них. Ми насправді порозумілися. Артисти  дружать із львів’янами, так знайшли дорогу до Яблунева. І їм на  автівці не проблема брати участь у фестивалях народної культури у Словенії, Сербії, Хорватії, Болгарії, Угорщини, Польщі. Україну люблять і часто приїжджають. Захоплені талановитими людьми, яких зібрав Яблунівський фестиваль.Через подругу Олесю Франко, яка була також на «Яблуневому Спасі» з організатором  фестивалю познайомилася Аліса Коханова, яка в Тирасполі очолює товариство української культури «Червона калина» і приїхала в Яблунів з внучкою Анітою. Серед поважних гостей фестивалю  Максим Трильовський – зять  Романа Шухевича, чоловік Марії Шухевич,який з дружиною опікувався патріотичним фестивалем «Чорна вишиванка» в Кулебах Бережанського району, львів’янин – організатор і натхненник цього фестивалю, нащадок загиблого героя УПА   Роман Лопушанський,   тернополяни  письменник-гуморист, Дипломант Міжрегіонального фестивалю-конкурсу гумору і сатири  «Грицева шкільна наука» Орест Чоловічок із сином Володимиром, поет Петро Гойда, незмінні ведучі концертної програми Наталя Сигіль, Юля Сигіль, Іван Оринчак… Насиченим було  відділення дитячого фестивалю «Яблуневий Спас» .Про  водограй,  чудові світанки в Україні, квітучий травень, золоту осінь і бажання любити це життя співали вокально-інструментальний ансамбль «Дивограй» із Коцюбинців, Оленка Федорів, Оля Душніцька, чернівчанки Альона Стринатко і Євгенія Заболотна та інші виконавці. Заворожували композиції  танцювального колективу «Старденс».

Ентузіасти  зі всього світу добиралися сюди своїм коштом, щоб злитися в один голос незборності і величі духу. Весь день на сцені  оберегом стояв кошик з червонобокими яблуками, які у нас є символами мудрості, радості, родючості, умиротворення.  Закриваючи фестиваль, його організатори бажали  медового смаку у житті, звільнення душі від усього сумного і недоброго. А ще заповідали, щоб  Спасівські празники наповнили  усіх  силою  і здоров’ям, щоб Господь усім послав  чистої, великої радості душі і доброї надії в серці та  чуйних людей на життєвому шляху під мирним небом України.

Людмила ОСТРОВСЬКА