«Поняття ванни чи душу тоді не існувало», – як милися тернополяни 70 років тому (відео)

Днями в інтернеті з’явився аудіозапис уривку книжки «Пацани повоєнних років». Автор виокремив просту життєву тему – купання.

До вашої уваги кілька побутових фактів з минулого життя Тернополя.

«Першим у Тернополі газифікували вулиці Франка 21, де мешкало партійне начальство.

До появи дашавського газу в кінці 50-х у печі палили дровами або вугіллям. Поняття ванни чи душу тоді не існувало.

Ті, хто не мав водогону, носив воду з криниці або помпував її за допомогою вуличних колонок. Після нагрівання воду наливали в балію для дорослих та ночви для малечі, де її розбавляли до комфортної температури. Милися сидячи. Стороння допомога була потрібна тоді, коли розпочинався процес споліскування. Згадані місткості також використовували для прання, шаткування капусти, соління огірків та помідорів.

Перше пахуче мило мало смачну назву «Суничне». На початку 60-х з’явилося «Дитяче», «Красная Москва» й «Красний мак», які були вершиною мрій модниць з  офігенною ознакою розкоші.

Напередодні великих свят, не частіше двічі-тричі на рік, тернополяни ходили до лазень, яких у місті налічувалося декілька. Милися смердючим господарським милом».

До слова, книжка «Пацани повоєнних років» – результат десятирічної праці. У травні  видання репрезентував краєзнавець та екскурсовод Тарас Циклиняк. Йдеться про Тернопіль у повоєнні роки – 1945-1067 роки. Перший розділ – дитячі спогади тернополянина Олександра Столярова. Другий – вибірка газетних публікацій. Найбільше з газети “Вільне життя”.