«Сховав горілку від жінки, а через 20 років знайшов порожню пляшку», – історії про найпотаємніші сховки

У кожному селі Тернопільщини переповідають пригоди, які стосуються любителів випити. Особливо неймовірні історії, як їм все ж вдається відшукати найпотаємніші сховки. Деякі – з розряду детективних. Адже дивує і логіка, і «професійний» нюх, і винахідливість обох сторін – жінок, які додумуються до секретних операцій і чоловіків, яким вдається розгадати найскладніші шифрування. Закопати десь у саду або сховати горілку у мішок із зерном чи цукром – надто спрощено. Є у галичан і складніші головоломки.

– Моя родичка Ганна розповідала, як сховала від чоловіка горілку в гніздо, – розповідає пані Галина із села Ридодуби Чортківського району. – Жінка поставила в курнику великий баняк. В нього – солому. Потому на ту солому запхала слоїк з горілкою. Зверху чимось заклала і ще наставила багато соломи. Зробила гніздо і посадила на нього квочку, щоби висиджувала курчат. Вона була в шокові, що її покійний чоловік і там знайшов самогон.

Про метикуватого сусіда розповіла Галина Паньків з Бучацького району.

– Моя сусідка – у 54 роки втратила голову від любові, – сміється Галина. – Чоловік в неї пияк. Хотів випити, шукав по хаті грошей. А вона сховала їх в ліфчик. Не знаю, як вуйко Петро здогадався, але зайнявся з бабою сексом. Вона той момент забулася, про гроші забула. Коли спам’яталася, грошей вже не було. От так її спокусив чоловік і обдурив.

А от житель Копичинців Гусятинського району Роман Островський 20 років тому сховав горілку від жінки.

– Була пляшка «Російської горілки», так вона тоді називалася, – говорить Роман Карлович. – Я її гарно замотав і сховав на горищі. Думав, хай буде на чорний день. Недавно прибирав і знайшов ту пляшку, а вона порожня – вивітрилася. Дивно, бо була добре закрита. Виявляється, спиртне вивітрюється. Але тут певне є якісь Божі сили. Тримаю в серванті пляшку горілки вже 30 років і нічого. Може тому, що в неї особливе призначення. Ця горілка з хрестин. Ми розписалися на пляшці 30 років тому і домовилися, що розкупоримо її на весіллі похресника.