– Я уже там не живу, – говорить. – Свєтка мене до себе забрала. Я сиділа на зупинці. Вона підійшла з паличкою, присіла коло мене. Каже: «Я хочу з вами поговорити. Йдіть до мене жити». Під’їхав її племінник машиною. Нас обох забрав. Cказав: «Це – ваш дім. Живіть тут».
Свєта читала по мене статтю. Що живу в розваленому домі. Тепер я їй помагаю. Її діти за кордоном. Вона багато важить. Нічого не може робити. От йду до магазину. Вона попросила свіжого хліба взяти і олії. І хоче солодку воду. Зараз прийду, води їй погрію, допоможу помитися.
– Собачки зі мною, – сміється. – Свєтка їх годує, обнімає, гладить. Вона мені каже: «Не ходи уже по смітниках. Є що їсти – повний холодильник. Що хочеш, то і бери». Мені вже веселіше жити. Золота людина.
Текст і фото: Наталія ЛАЗУКА
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
З 8 по 14 червня у Тернопільському обласному центрі служби крові триватиме Тиждень донорства, присвячений…
