Директор тернопільської школи розповів, як «золота рибка» допомагає виховувати учнів

Директор ТНВК “Школи-ліцею 6 ім. Н. Яремчука” Олександр Остапчук у соцмережі Фейсбук поділився, як декоративна рибка впливає на його учнів.

«Придбав у кабінет декоративну рибку, – пише пан Олександр. – Вона особлива(легенда), бо якщо потримати руку на склі акваріума 10-15сек. то: якщо дитина два дні не говорила “грубих” слів і нікого не ображала, то рибка кольору не змінює. А якщо неетично висловлювалася і ображала однокласників – рибка змінює колір із синього на вишневий.

Ця інформація мала шокуючий вплив на учнів 5-6 класів і викликала жвавий практичний інтерес. До кабінету на перервах створювалися черги подивитися на рибку (наголошую: ПОДИВИТИСЯ) Ті, хто бажав спробувати дію такої рибки з острахом підходили до акваріума і запитували: “А якщо я тільки трішки кричав – рибка колір змінить?” “Якщо це було не образливо – то не змінить”, – відповідав їм. Найсміливіші (читай найспокійніші, найстриманіші, най…най….) приклали руку до акваріума по черзі і чекали вердикту. Рибка кольору не змінила.

“УРА!”, закричали “чисті” душі і побігли всім розповідати про свій успіх. “А попросімо Максима потриматися за акваріум”, – сказав хтось із дівчаток. “Так, так, хай Максим спробує!”,- загомоніли інші. Максимчик занімів. “Та чого ж я? У нас в школі свобода:хочу торкаюся акваріума, а не хочу – не торкаюся. Можна я через два дні прийду?”. “Твоя справа. Приходь!”,- відповів Максиму. На другій перерві прийшов Назарчик подивитися на рибку. “Спробуєш?”, – запитав у нього. “Та я вчора на тренуванні трохи нервував і, напевно, щось негарне сказав. Але можна я спробую?” . “Пробуй. Але після того, як торкнешся акваріума, потрібно рибці дати хвилину на реакцію, тому ми вийдемо із кабінету”, – сказав Назарові.

Ми вийшли з кабінету (в кабінет непомітно для Назарчика зайшла секретар і замінила синю рибку на вишневу). Коли Назарчик побачив вишневу рибку, сказав:”Я не хотів сваритися, але Іван першим мене штовхнув, ну і я… А рибка класна!”.

Два дні рибки живуть у мене в кабінеті. Таких спокійних і ввічливих школярів немає в жодній школі (принаймні два дні) А я чекаю Максимчика…»