Тернополянка на власні очі побачила, що і в нашій країні можна багато чого змінити

Буковель – це майже 70 кілометрів чудових трас! Серед них є найкраща. Так якось між лижами, між каплями, між ялинами, між снігами, торкаєшся неба і ніби стоїш на землі. Це – Буковель!

Які ж колоритні наші традиції, навіть в стилізованому варіанті! Команда аніматорів туристичного комплексу «Буковель» підготувала театралізоване дійство «Вечорниці на Андрія» з традиційними конкурсами, забавами, ворожіннями, бешкетами, залицяннями, танцями та українською дискотекою. Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї та обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити».Це ніби суха інформація з оголошення. Але… Скажу, що і я там була, вареники із сметаною їла, мед-горілку пила, танцювала і співала в чудовій компанії позитивних людей.

Не віриться, що так швидко промайнули  чотири дні  снігової казки Буковелю! Сонце нас тішило лише один день, а сніг притрушував решту часу… Але не погода була головною дійовою особою у цій рукотворній  країні гідності, а люди, команда, яка забезпечує цей феєричний відпочинок. Я не була тут років п’ять. Я не просто здивована розвитком інфраструктури, а й шокована масштабами будівництва, введення в експлуатацію нових атракцій. Комплекс “Вода” не поступається світовим стандартам.

Тут заливатимуть ще один каток. Там ставитимуть лінію крісельної доріжки, виріс ряд будиночків. Боулінг-клуби, дискотеки, спа-процедури, рукотворні озера… І це все роблять люди, які понад десять років грамотно розробили стратегію розвитку депресивного регіону.  Якщо колись на початках тут з горем пополам відпочивало до десяти тисяч туристів, то минулого року є цифра – понад два мільйони. Ініціатор і співзасновник туристичного комплексу “Буковель” Олександр Шевченко не хвалиться здобутками, він каже, що його команда працює чесно, грамотно, без взяток і даток.

Цей комплекс для нього найбільше досягнення в житті, його сьома дитина.  Результати роботи  всі бачать. На зустрічі я запитала   його, як кандидата в Президенти України про те, що надає йому впевненості, що модель  успішної країни “Буковель”, у команді  якої понад п’ять тисяч працівників з гідною зарплатою,  можна  застосувати для розбудови  всієї України? Володимир Шевченко відповів, що не треба боятися і він не боїться взятися  за розвиток  України. І його командою будуть люди, які хочуть гідно жити на своїй землі, а не в наймах за кордоном.

– Мені 47 років, я відчуваю, що  можу взяти долю країни на свої плечі, – сказав успішний менеджер курорту.

До перегонів ще далеко і тут не рекламний матеріал. Але мені дуже імпонує молодечий запал і впевненість цього чоловіка у справі, до якої  він внутрішньо готовий.

Людмила ОСТРОВСЬКА

Матеріал підготовлений за сприяння Українського  журналістського фонду і Благодійного фонду О. Шевченка.