Щоби пережити нові емоції, тернополянка стрибнула з висоти 3 тисячі метрів (фото, відео)

Щоб подивитися на світ під іншим кутом, тернополянка Ірина Скоробогата наважилася стрибнути з парашутом. Для того шукала в інтернеті відповідні послуги. Знайшла у Рівному.

– Привабив мене чіткий, детальний, логічний виклад інформації про стрибки і польоти на сайті компанії, – розповідає Ірина. – Також передивилася десяток відео перед поїздкою, що, до речі, допомогло.

Чому саме стрибок? Хотілося розвинути емоційну сферу саме через роботу з тілом. Дати тілу досвід через нові емоції. Я живу заради того, щоб спробувати максимум хорошого, цікавого, захопливого з того, що можу взяти з життя, а воно може дати мені. Ідея з’явилася у вересні, а у жовтні я її і втілила.

Стрибнути з парашутом Ірина хотіла у вишиванці. Навіть взяла її з собою.

– Люблю етностиль, ручну роботу, творчість, – усміхається дівчина. – І все красиве та кольорове мені пасує. А ще 14 жовтня святковий день. Як то кажуть, при святі, хотілося бути ще гарнішою. Узяла вишиванку з собою, але потрібно було одягнути спеціальний комбінезон, до якого кріпиться спорядження. Уже середина осені, а у небі ще холодніше, тому у легенькій сорочці стрибати нерозумно.

Ірина каже, що погляд з неба – прекрасний.

– І чим вище, тим він незвичайніший, – продовжує Ірина Скоробогата. – Тільки подумати, скільки людей кілька століть тому мріяли про польоти, заплющували повіки і намагалися побачити очима птаха свою землю. А скільки загинуло, скалічилося, намагаючись здійснити свою мрію. Зараз це доступно кожному.

Стрибаючи з парашутом, Ірина відчувала незвичні емоції.

– Найважчим був момент прощання з літаком, – усміхається. – Доля секунди і вже не відчуваєш під стопами опори, летиш, а від вітру тріпочуть щоки.  У кого вони великі, краще уникати крупних планів при зйомці, бо під впливом вітру вони стають, як морські хвилі у шторм.

Думала, що хочеться запам’ятати все, що побачу і відчую, щоб було потім що згадати. Це дуже круто летіти над хмарами, між ними, під ними. Мені завжди перехоплювало подих, коли я бачила небо з вікна ілюмінатора. І коли дехто його зачиняв, бо йому світило сонце і дивився в телефон, то я увесь політ, навіть, якщо він тривав 5 годин не могла відірвати очей від неба і землі.

А ще думала, що я збожеволіла, бо що я тут роблю і нащо мені здалося? Мчуся швидше за птахів по небу… Але потім парашут розкрився і стало так приємно і затишно. Я мала можливість покерувати ним, порозглядати краєвиди навколо.

Страху Ірина не відчувала.

– Політ короткий, по-справжньому злякатися не встигла, – додає. – а може у минулому житті я просто була пілотом літака і тому відчувала себе у «своїй тарілці»? Але це ще завдяки інструктору. Я знала, що разом веселіше і цікавіше, тому й обрала стрибок у тандемі.

Потрібно бути уважним, зібраним, не панікувати, виконувати інструкції, запам’ятовувати їх, глибоко дихати, знати, що все буде добре, тоді обов’язково доживете до того моменту, щоб написати про свій стрибок у Фейсбук. А ще вчення кажуть, що стрибки з парашутом збільшують життєву силу людини. Тому раджу усім бажаючим для здоров’я та гарного настрою. Світ польотів – особливий. Цікаві, незвичайні, мрійливі і сміливі люди літають з парашутами та за штурвалами літаків над землею. У їхніх очах живе Небо. Мені було дуже приємно стати частиною їхнього життя на кілька годин.

Але однієї романтики замало. Щоби стрибнути з парашутом, потрібно тренувати тіло.

– Зробила зранку кілька вправ на розтягнення м’язів, –  каже Ірина. – Думаю, що зовсім-зовсім нетренованій людині буде некомфортно. На відео видно, що парашутист фізично  потужно піддається в небі різним впливам. Для того, хто увесь вільний час проводить лежачи на дивані, а на роботі сидячи, краще кілька місяців перед тим поробити хоча б зарядку вдома.