Якось я ночував у його тернопільському гнізді, і разів шість засинав і прокидався під його шепіт. Тихо прочиняв він двері і підходив до постелі: «Ще мушу сказати тобі це, бо завтра, може, не встигну. Дня нам мало…» А коли я вже й повіки не піднімав, удавано сердито буркнув: «Спи вже». Спи, Петре.
Ти натомив не тільки руки й серце, але й крила. Янголи часом не встигають за нами, здавалося б, невтомними…
Тепер ви Вдома. Твій янгол многотрудний і твоя многочинна душа. Там немає слів, цієї неподатливої, зрадливої глини. Там не треба читати й писати. Там, Петре, зустріне тебе Петро, котрий знає, що ти не завжди був скелею – частіше піском, камінцями для тих, хто йшов по тобі вгору до Слова. Там Верховний Писар сам розпише присудом твоє крило, вибілене гісопом. Там немає ні болістей, ні печалей, ні зітхань, ні натхнень, тільки ЖИТТЯ НЕСКІНЧЕННЕ. Хіба не до цього ти йшов, плуганячи за собою Слово. Люблячи Його, служачи Йому, рятуючись Ним! Хіба не до цього йдемо і ми, тягнучи в небо свою борозну!
Залишаюся з останнім поклоном тобі за все недослухане, недомовлене і недомолене. Бо днів нам мало…
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
Пальне дорожчає, електроенергія для підприємств зростає в ціні, а громадський транспорт по всій Україні опиняється…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
