Так склалося, що я переважно ходжу пішки. А сьогодні виникла необхідність проїхатися. Було нас двоє. Сідаємо у 14 маршрутку. Я водієві десять гривень, він мені повне ігнорування. А я наполегливо вимагаю квитки.
– Бери собі, – киває головою на купу папірців.
Це мені нагадало шкільний екзамен. Коли намагаєшся витягнути той єдиний білет, який хоча б трохи вивчив. Витягнув два. І обидва мимо.
Один за 19 число, інший – за 25. Сьогодні 28. Добре ще що хоч обидва за січень і за це рік.
Але я трішки не про те. Усі інші пасажири, які заходили після мене, про квитки взагалі не згадували. Лише ті, у кого електронний проїзний або картка тернополянина, отримували квитки.
І я собі подумав, це ж за кілька днів водії маршруток гордо прозвітують, що вони возять переважно пільговиків і почнуть знову вимагати підвищити оплату за проїзд. А винні у цьому ми з вами. Бо нам не хочеться попросити те, що нам належить.
З іншого боку, уже вийшовши з маршрутки, я зрозумів, що також не правий. Бо коли побачив, що квитки старі, потрібно було таки підійти до водія і наполягати, щоб видав нові. Але ж так не хочеться псувати собі настрій через таку дрібницю.
Зате дуже хочеться, щоб у Тернополі почали відбуватися якісь позитивні зміни. І може таки справді варто їх починати кожному із себе…
Марко КЛЕВЕЦЬ, блогер
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
