У Києві визнали, що загальноукраїнською заміною дорогому газу може бути дешева та екологічно чиста альтернатива

Міністерство енергетики та вугільної промисловості розглядає торф як альтернативне паливо дорогому природному газу для споживачів бюджетної сфери. Про це в ефірі одного з національних телеканалів заявив радник міністра енергетики та вугільної промисловості Максим Белявський.

У Кабміні нарешті взялися за торф

«Альтернативою для забезпечення газом може бути торфовидобувна промисловість… Для того, щоб замістити одну тисячу кубічних метрів природного газу достатньо 3,5 тонни торфу, який успішно видобувається», – сказав Белявський, додавши, що торф є недорогим і доступним паливом для бюджетної сфери.

«Ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 7 тис. грн, а одна тонна торфу дешевша за 900 грн», – повідомив він, додавши, що витрати на використання торфу будуть удвічі нижчими за вартість газу. За його словами, активне використання торфу дасть змогу відродити в Україні видобуток торфу і виробництво з нього паливних брикетів.

«Загалом в Україні залишилося 7 з 30 торфозаводів, які були ще в 90-х роках. За 27 років обсяги видобутку скоротилися в 10 разів, а виробництва брикетів у 5 разів… Якщо ще десять років тому Україна давала мільйон тонн торфобрикетів і 2 мільйони тонн сільськогосподарського торфу, то план нинішнього року з видобутку становить 453 тис. тонн, а з виробництва – 188 тис. тонн брикетів, що відповідає рівню 2010 року», – заявив радник міністра.

За даними міністерства, торф видобувається в північних регіонах України – Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській і Житомирській областях. При цьому, лідером є Волинська область, на яку припадає 30% від видобутку по всій Україні.

«Арифметика торфу» від «Інституту Майбутнього»

Підтримує колегу з уряду і навіть заявляє про ще більші переваги торфу відомий блогер та  засновник «Інституту Майбутнього» Юрій Романенко.

«У словах урядовця є дві важливі змістовні речі. По-перше, держава не веде системної політики щодо відродження торф’яної промисловості. Навіть через 3,5 роки після старту конфлікту з Росією ми не зуміли збільшити видобуток торфу. Попри величезну потребу. Причина дуже проста – банальна жадібність олігархів. Саме ця жадібність не дозволяє провести приватизацію торф’яних заводів, адже бояться, що їх не отримають свої. Плюс конфлікт інтересів з обласними адміністраціями, які виділяють землю. Землю з покладами торфу часто вже комусь продали під інші потреби. В результаті значно скоротилися обсяги як видобутку, так і виробництва брикетів. Згідно планових показників у поточному році ми знаходимося на рівні 2010 року», – окреслив проблему експерт.

«По-друге, насправді економія від торфу ще більше, ніж стверджують в уряді. Калорійність газу, що йде в домівки українців, значно менша від декларованої. Тому, коли ми перейшли б на опалення торфом, то виграш виявився б величезним. Розповім на своєму прикладі.

У минулому році за сезон ми спалили максимум 9 тонн торфу – з листопада по квітень, включаючи половину квітня. Разом майже 7 місяців. В місяць по 1 тонні 300 кілограм. До цього топили газом, на який йшло до 1000 кубів на місяць на дім у 110 квадратів. Причина таких величезних витрат – низька калорійність газу, яка просто не дозволяла нормально нагріти будинок. Котел у нас стояв сучасний. В кінцевому підсумку, я плюнув і купив твердопаливний котел, який автоматично контролює температуру. Ефект – «небо і земля». Торф дуже калорійний і дуже добре гріє будинок. В добу йде від двох до п’яти відер брикетів залежно від температури. Так що насправді ефект економії ще вищий. Замість 7 тис гривень в місяць, опалення в минулому сезоні коштувало мені у середньому лише 1000 гривень. Звичайно ж, важливими опціями є технічні характеристики котла, площа будинку, утеплення та інші речі. Найголовніше, що ми ні копійки не беремо у держави і самі вирішуємо, коли і скільки топити. Ось така арифметика торфу», – підсумував Юрій Романенко.

Нагадаємо, міський голова Тернополя Сергій Надал наголосив, що жодна нова котельня на альтернативному паливі у місці не запрацює, поки не буде погоджено усі необхідні дозволи з екологами. «Головне завдання мерії Тернополя – це безпечність для його мешканців. Тому кожен об’єкт має пройти екологічну експертизу. На основі таких висновків та дозволів і буде прийматися рішення про запуск кожного об’єкту», – запевнив Сергій Надал.