Сильні духом з Тернопільщини стали третіми у країні

Сила духу перевершує силу тіла. Про це не раз і не двічі згадувала, коли слухала розповіді учасників V Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці та потерпілих на виробництві «Сила духу», що днями завершився в Одесі. Третє місце, пропустивши вперед лише команди з Дніпра та Донецька, завоювала у цих змаганнях команда спортсменів-аматорів, що представляли управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Тернопільській області.

Одеса стала на кілька днів справжньою гостинною домівкою для майже 400 учасників регіональних делегацій. У 6 видах спорту (армспорт, бомбаскет, гирьовий спорт, дартс, теніс настільний, шахи) виборювали 275 учасників з 25 регіонів України. Піднялися на п’єдестал прості, звичайні люди, які професійно ніколи не займалися спортом та проявляли справжні бійцівські якості, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, інвалідність.

Просто дивно, яка цілеспрямованість, відвага і сила волі пробуджуються від впевненості в тому, що виконуємо свій обов’язок, гуртуємось в команді, представляємо свій регіон, ділилися враженнями одинадцятеро спортсменів-аматорів, вартих того, аби їх знали не лише на Тернопіллі. Кожен з них був переможцем у відбіркових змаганнях, що проходили в травні у Тернополі. Двоє з них на фінальних всеукраїнських змаганнях в Одесі посіли перше місце в особистому заліку. Це Валентина Володимирівна Слюсарчук з Тернополя та Андрій Павлович Мельничук із села Матвіївці, Шумського району.
Валентина Володимирівна працювала малярем в будівельному управлінні «Житлобуд-1». Отримала травму на виробництві у 2009 році, впавши з помосту на бетонну площадку та пошкодивши ногу. Спортом не займалася. Але вирішила спробувати свої сили на відбіркових змаганнях і отримала масу позитивних емоцій від спортивного свята, відчуття командного духу, а головне – від спілкування та причетності до громадських заходів. А відтак, захотіла проявити себе, вигравши обласні змагання, тренувалася перед поїздкою до південної Пальміри. Переживала: аби не останнє місце, але зібралася з духом і виборола, здобула перемогу.

Ще один переможець в особистому заліку – Андрій Павлович Мельничук. В 2014 – му та минулого року він вже піднімався на другу сходинку всеукраїнського п’єдесталу, тепер добився золотої медалі в армспорті. Чоловік працював механізатором в ПАП «Перемога», ще в 2001 році осколком ресорного листа травмував око, має інвалідність. Та це не завадило йому знайти себе та реалізувати в житті. В цьогорічних змаганнях він також вніс свій особистий вклад у перемогу, допоміг команді управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області здобути бронзу у фінальних змаганнях.
Орест Миколайович Горинь з Тернополя в настільному тенісі показав другий результат – привіз зі змагань срібну медаль. Сергій Володимирович Боднарчук в гирьовому спорті виборов бронзу, як і Олександра Анатоліївна Шмирська з Тернополя – в настільному тенісі. Загалом з настільного тенісу команда Тернопільської області посіла друге місце. Проявили себе у змаганнях Микола Степанович Божемський – в армспорті, Іван Михайлович Нагірний – в бомбаскеті, Андрій Володимирович Зелінський – в гирьовому спорті, Світлана Тарасівна Магденко та Іван Васильович Корчук – в дартсі, Степан Васильович Господарик – у шахах.

Цьогоріч у спартакіаді взяла участь рекордна кількість спортсменів-аматорів – 2287 осіб, що представляли 274 команди міст та районів держави. Порівнюючи з першою спартакіадою, показник масовості зріс в 1,5 рази. Вони надихають своїм прикладом та слугують своєрідним дороговказом усім тим, хто зневірився, хто втратив надію на одужання, надію на відродження сили духу.

– Коли бачиш очі цих мужніх людей, відчуваєш їх енергетику, – ділився враженнями від ходу змагань в.о.начальника управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області Григорій Мирославович Радзіх, – розумієш, що знаходишся на правильному шляху і несеш величезну відповідальність за долі сотень потерпілих, якими опікується Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Їх життєвий взірець не дає найменшого шансу для сумнівів чи апатії. Адже боротися і перемагати – одвічні прагнення людського поступу. Нам всім є чому повчитись у цих людей з обмеженими можливостями, які показують приклад самовдосконалення, незламності та величі духу.

Зоряна Замкова