На автостанцію в Чорткові Наталія приїжджає сріблястим позашляховиком “Лендровер”.
— Може, нас не зупинить поліція — права забула, — говорить Наталія. Неспішно їдемо до її села за 10 км. — Я за кермом із шостого класу. Мати навчила. Вона працювала головним бухгалтером в обласній рибоводно-меліоративній станції. Тато був водієм.
У жінки — акуратний манікюр. Нігті пофарбовані червоним лаком.
— Може бути в хаті не прибрано, але нігті завжди намальовані, — продовжує. — Граю на фортепіано, не можу бути з неакуратними. По всьому старому одягу в кишенях запхані робочі рукавиці.
Зупиняємося посеред села. Біля входу до цегляного будинку Наталії на лавці сидять її батьки — 83-річний Григорій Іванович і Надія Антонівна, 78 років. Спираються на палиці. На подвір’ї стоять два японські трактори. Більший використовують для оранки та культивації, менший — для обробітку між рядками.
— Працюємо ними на наших 20 гектарах. Вирощуємо капусту, огірки, моркву, помідори, картоплю, сіємо зернові, — пояснює Наталія. — Радянщина нас навчила — якщо вчителька, то до смерті вчителька. А сучасний світ жорстокий. Щоб добре жити, тре закотити рукави і працювати.
Жінка запрошує до вітальні з чорним шкіряним диваном і кріслом. Напроти — дерев’яний різьблений комод. Заходить її чоловік Володимир Сов’як, 52 роки. Він продає на базарі городину.
— Спів, в основному, в неї безплатний, — каже Володимир. — Хто буде за нього платити? Мусимо працювати на землі.
— Запрошують на корпоративи в район, область. Переважно співаю безкоштовно. Іноді відмовляю. У Чорткові за виступ із кількох пісень майже тисячу гривень отримую, — продовжує Наталія. — 2000-го знайомі запросили виступати в Познані. 500 доларів заплатили — страшні гроші на той час. Два роки тому давала концерт в Італії з Чортківським танцювальним колективом “Яблунька”. В Горганзолі за 25 кілометрів від Мілана заспівала італійську пісню “Адажіо”. Прийшов італієць і запхав мені 100 євро в кишеню.
На життя нам вистачає з фермерства. Купили “Лендровер” і мікроавтобус “Рено”. Хоча купівельна спроможність людей упала. Вторгує чоловік 300–400 гривень за день. Переведе у валюту й каже: “Боже, а хтось те має за годину”.
1998-го Наталія стала лауреатом пісенного конкурсу “На хвилях Світязя”. 23 роки викладає вокал у Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. Олександра Барвінського.
— З сином на тракторі сидимо з розсадою капусти. Машина тягне, ми запихаємо в ґрунт розсаду та виспівуємо “Ой чорна, я си чорна”. Чоловік розвертається з-за керма й говорить: “Не співайте, бо мені через гул здається, що сталося щось”, — розповідає Наталія.
Подружжя має сина 24-річного Віктора. Вчиться на четвертому курсі у Львівській консерваторії на оперного співака.
— З чоловіком познайомилися у 1990-х, — додає Наталія. — Тоді поїхала за кордон із торбами на колесах. Перепродували товар. Двічі разом їздили, купили “Жигулі” на двох. Приїхали тою машиною додому. А як ділитися? Або женитися, або продавати. Вирішили одружитися.
Піаніно піднімають сім чоловіків
Наталія Стець грає вдома на піаніно, якому понад 100 років.
— Це німецький “Шидмайєр”, — жінка сідає за інструмент у спальні. Над його кришкою з протилежних країв прикріплені підсвічники. У них встромлені товсті свічі з розплавленими верхівками. — Піаніно рідкісне. Простудіювала весь інтернет, доки 20 років тому випадково не знайшла його в Чорткові. Продавав єврей. Віддала 300 доларів. Зараз такий інструмент коштує 10 тисяч доларів. Тепер не можемо зробити ремонт підлоги, бо піаніно непідйомне. Має чавунну деку, на яку натягують струни. Його з п’ятого поверху зносили сім чоловіків.
Автор: Наталія ЛАЗУКА
Джерело – Газета по-українськи
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
З 8 по 14 червня у Тернопільському обласному центрі служби крові триватиме Тиждень донорства, присвячений…
View Comments
I чим ви тут хвастаетесь? Тим. що у вас непомiрно важке життя? Яка в того життя якiсть. коли людина. що мае музикальну освiту та талант. змушена займаетися с1льським господарством на рiвнi чоловiкiв, щоб вижити. Це дуже-дуже погано. Якiсть життя на самому низькому рiвнi, не cуть. що там у неi шкiряний диван та раритетне пiанiно - якiсть життя повнiстю вiдсутня. А ви цього. на жаль. не розумiете i до европейського розумiння якостi життя вам. як вiд землi до неба пiшки. Якщо стаття замовна - то замовник. мабуть, хотiв показати як люди гарно живуть. не розумiючи при тому. що вiн зганьбив тим самим свою краiну - бiднiстю i розпачем. що змушуе талановиту людину орати поле, замiсть того. щоб займатися творчiстю.