Чи поважають тернополяни своїх матерів?

Недоспані ночі, одвічні хвилювання, турботи – матері жертвують багатьма речами заради дітей. І справді,  вміння бути мамою – мистецтво, яке дається не кожному. Тому й часто наголошують, що поважати свою неньку, потрібно завжди і дякувати їй щодня, а не лише – в другу неділю травня, коли ми відзначаємо День Матері. Та ще й у 21 столітті, поряд із активною громадською роботою, саморозвитком, господарством у жінки часто не залишається достатньо часу на виховання дітей. Як це бути справжньою матір’ю, щоб діти тебе поважали?

Наталія Домінів, каже, що незважаючи ні що, вона б ніколи не змінила свого вибору бути матір’ю, адже діти – сенс її життя. Вона – мати-героїня, в її домі лунає 7 дзвінких дитячих голосочків.

– Я знаю, що діти – це завжди радість і щастя, – наголошує мама Наталя. – До них треба знаходити педагогічний підхід і тоді не буде важко. Коли жінка розуміє, що її призначення в дітях, тоді вона й щаслива. У мене 6 дівчаток і 1 хлопець. Я завжди знала, що в мене має бути найменше троє дітей. Сім’я, крім того, що має бути великою, повинна ще й бути дружньою. Я намагаюся завжди, коли між дітьми бачу якесь непорозуміння, розв’язати його. І наодинці, з кожною дитиною, поговорити й пояснити, чому так неможна робити. Бо передусім між нами має бути любов і дружба. А якщо будуть, то вирішимо й всі інші питання.

Повагу до матері можна проявляти по-різному. Це і добре слово, і допомога у домашніх клопотах. Краєзнавець Григорій Жук наголошує, з давніх-давен українці виявляли свою пошану до матері, звертаючись на «ви».

-У нас, в Галичині, звертання на «ви» було та ще й зараз є, особливо в селах, нормою. – каже літературознавець. –До рідних і старших зверталися тільки шанобливо: «ви», «вас». Навіть більше, зверталися до мами на «ви», але ще й казали на них у третій особі «вони». Типу: «мама казали», «прийшли», «приїхали нині пізно» тощо.

Зрештою, сучасні діти звертаються до батьків так, як вони їх навчили і як хотіли самі. Тож нема чого хапатися згодом за серце, коли почують, як чадо називає їх не тільки на «ти», а й «моя стара» чи «мої передки». А як звертаються тернополяни?

– Я до своєї мами кажу на ти, – каже тернополянка Богдана. – Так завжди говорила і їй так подобається. Пам’ятаю, одного разу почула, як в школі однокласники розповідали, що кажуть мамі «ви», і я прийшла додому і теж так звернулася до матері. То вона на мене так глянула: «Що це таке? Не кажи так більше». Моя мама – мені подруга, тому я з нею розмовляю так.

– Тільки на ви, – вважає Ігор Семенишин. – Це вияв поваги. Думаю, моїм батькам приємно, що я звертаюся до них на «ви».

– Я завжди говорив «ти». Мама не ображається. Навіть до Бога в церкві кажуть «Ти», то я думаю, в цьому нічого поганого нема, – пояснює тернополянин Олег Колодій.

Та незважаючи на те, скільки вам років, які посади ви обіймаєте, поруч із мамою ви завжди залишаєтесь дитиною.