Мало тернополян знають, що сьогодні розпочався єдиний особливий тиждень

Настав час їсти млинці й проводжати зиму. Адже за церковним календарем, цьогоріч на останній тиждень лютого припадає Масляна. Це сирна седмиця перед початком Великим посту. Масляну найбільше люблять діти й молодь. У цей тиждень можна не лише досхочу наїстися млинців, сиру, вареників, але й добряче повеселитися. У народі з давніх-давен існувало безліч традицій святкування Масляної. Тому сім останіх днів перед постом найбільше запам’ятовувалися. І мало хто знає, що це не єдиний особливий тиждень.

– Церква приготовляє нас до Великого посту вже за 4 тижні до його початку. – Каже настоятель тернопільського храму святого мученика Йосафата отець Володимир. – Перша неділя – про митаря й фарисея. Головна думка про Бога в серці. Друга неділя – про блудного сина. Яка навчає нас, що наш Бог є милостивий. А ми люди інколи поводимося так, як повівся цей блудний син. Третя неділя м’ясопустна, думка якої є про страшний суд. Бог справедливий суддя – за добрі вчинки він нагороджує, а за злі карає. І остання неділя, четверта – Сиропустна. То в цей тиждень ще вживають молочні продукти і просять прощення перед Великим постом.

В окремих регіонах Масляну ще називають Колодієм. Назва ця теж символічна. Справа в тому, що в цей час старші жінки повивали, наче малих дітей колодки, а молоді ходили з ними до кінця тижня.

– Це не просто була забавка, яка проходила весело і з сміхом. А тут був закладений дуже великий зміст. – Розповідає краєзнавець Тамара Пістун. – Якщо наприклад, до Різдвяного посту одружилися діти, у листопаді- в грудні мало народитися в них дитятко. І протягом оцих зимових місяців мама мала змого його підгледіти, дитя підростало трошки. І на період весняних робіт, вона вже могла надавати допомогу в полі. От оця суть закладена саме у в’язані колодок. Тому це свято було таким веселим, радісним.

Всі дні Масляної мають свої назви: понеділок – зустріч, вівторок – загравання, середа – ласун, четвер – розгул, перелам, широкий четвер, п’ятниця – тещині вечірки, субота – зовицині-вечорниці, неділя – прощений день. Останній день – найважливіший.

– В цю неділю треба підвести таку риску. – наголошує отець Володимир. – От ми, браття й сестри в нашій парафіяльній спільноті, чи то монастирській, чи просто , де живуть люди духовним життям, ми в ту неділю, перед початком посту, ми просимо вибачення за всі свої провини. Найперше настоятель, чи той, хто старший в тій спільноті, а потім і всі інші. І так взаємне перепрощення відбувається в спільнотах.

І от майже лише традиція прощення залишилася до сьогодні. Ні святкових гулянь, ні викупів і вечорниць нині не проводять. Саме у ці дні цього річ припадають дні жалоби за загиблими Героями Небесної сотні. Тому Масляну проводжають хіба млинцями і варениками. Тернополянка Мар’яна Малишко вірить, що невдовзі мир повернеться в Україну і тоді народ пригадає усі ці звичай й традиції. Найбільше, каже дівчина, хотілося б, щоб відродили святкування останнього дня Масляної.

– Зранку сходилися на пагорб молоді жінки, діти, підлітки і робили лялю, опудало Масляної з гілок і соломи, вбирали в лахміття і приказували: «Масляна, Масляна, ти така мала! Якби ж тебе сім неділь, а посту – одна.» Ввечері лялю палили, прощалися з нею: «Масляна, прощавай, на той рік приїжджай! Прощавай, настає піст – оселедця нам під ніс. Чорну редьку нам під хвіст. Обдурила, обманила нас шахрайка. До посту довела, та й покинула!

А ще на Масляний тиждень припадає багато прикмет: «Якщо сонце сходить рано, то й весна раня буде», «Яка погода в сиропусну неділю, така й на Великдень».