Чому цигани щасливіші від українців – точка зору тернополянина

Наша ледве стримувана неприязнь до циган заснована не на їх часто повному іґнорі гігієни та нечесному способі заробітку. Насправді ми їх терпіти не можемо, бо вони масово, всім народом, уникли офісного та сільськогосподарського рабства.

Цигани живуть тим щасливим, доісторичним життям збирачів мисливців, віддані власним бажанням та намірам. Годинник несе для них тільки практично-каратне значення, як мірило цінності, але не хронограф.

Період збору підножного корму був, вочевидь, найщасливішим періодом людської цивілізації. Щедрі на здобич та смерть савани тримали в тонусі людське тіло та психіку, дозволяли не брати зайвого і не робити запасів.

Жодних стресів від чорних думок, як захистити своє та відібрати сусідове. Абсолютне непереймання майбутньою посівною чи збором урожаю. Здоровий хребет. Відсутність експлуатації тварин. Тільки первісні собаки гасали вже з висолопленими язиками.
Але як тільки зійшли перші ростки навмисне посіяної дикої пшениці – все. Людство вистрелило собі в ногу. Перший надлишок їжі створив цілу чергу проблемних ситуацій, котрі тягнуться крізь тисячоліття дотепер.

Єдині, хто якось експлуатований у циган – їхні діти. Але вони це із запасом компенсують потім на своїх дітях.

Зрештою, найщасливіші обличчя в громадському транспорті завжди в малих замурзаних циганчат-прохачів, і їхню непідробну безтурботність не здатна замаскувати жодна “настала на світі неждана година”.

Володимир ГЕВКО