Тернопільська співачка Зоряна Вовк – про Бога, сім’ю і парашут

У період Революції Гідності, розстрілу на Майдані, початку АТО тернополянка Зоряна Вовк написала пісні, які увійшли до диску  «Дякую, Боже». Його репрезентуватиме в Українському Домі «Перемога» 16 жовтня о 17-й годині. Виконуватиме християнські пісні в українському дусі. Співатиме також в дуеті із своїм чоловіком Андрієм і тріо «Елегія».

– Автор всіх духовних текстів – поетеса з Борщова Леся Любарська. – розповідає Зоряна. – Саме вона підкинула мені першу думку, що я мушу записати свій диск. Коли було питання написання музики до цих текстів, то я підійшла до керівника гурту «Фіра» Сергія Степаніва, знаючи його як талановитого музиканта, композитора та аранжувальника. І саме дякуючи йому, я відкрила у собі схильність до написання музики. Він сказав, що для мене ніхто краще не напише музики, ніж я сама. Каже: «Йди додому, помолись, і співай тексти, які перед тобою». Так і написала альбом. Звичайно, із правками Сергія.

Хотілося б і подякувати талановитим музикантам: гітаристу Кості Тараненку та саксофоністу Володі Ващишину, які так яскраво наповнили наші аранжування і пережили пісні разом з нами.

– Що б ви змінили у системі української естради? На що можете вплинути, а на що ні?

– Найперше – це можливість трансляції української музики в медіа. Вже зараз трохи відчутний поштовх. Особисто я завжди слухаю телеканал М2, де мабуть більше 90% музики – українська. Це дуже тішить. А моє діло, як виконавця, мале – вносити часточку своєї душі в музику.

– Ваша діяльність коли-небудь змінювала життя інших людей?

– Одна жінка, прослухавши мою пісню «Образочок», підійшла в сльозах. Розказує, що в дитинстві після смерті батька просто на вулиці підійшла чужа жінка і  подарувала образочок. Відтоді вона його берегла все життя до сьогодні. Почувши цю пісню, настільки розчулилась.

– Як виховуєте свою дитину?

– Найважливіше – це увага, теплота і любов. Навіть якщо я весь день на роботі,  і ми з малюком зустрічаємось аж ввечері, важливо віддати цей час дитині. Для нього – це гра,  коли я слухаю його враження від прожитого дня.

А головним фактором – є християнське виховання. Якщо воно присутнє в сім’ї – тоді можна не хвилюватись про майбутнє дитини. Її виховує Бог.

– Яка ваша найбільша проблема у житті?

– Моя найбільша проблема – нестача часу. Я ніколи нікуди не встигаю. Моя вада – це невміння сказати «ні», через яку частенько потерпала.

– Хто для вас авторитет у музиці, в роботі?

– Поважаю і люблю творчість та особистість Тіни Кароль. Її сила духу надихає не здаватись за будь-яких обставин. Люблю Святослава Вакарчука – він своєю харизмою збирає стадіони.

– За що вдячні Богові?

– Своїм диском, власне, я ї хотіла подякувати Богові за все. Саме тому і назва «Дякую, Боже». За сім’ю, батьків, дитину, чоловіка, талант, друзів…

– На який вчинок не зважилися б навіть на мільйон доларів?

– Ніколи б не стрибнула з парашута. Але для мене мій страх висоти – це лише перепона. Розумію, що завжди страхи треба переборювати, але це так…страшно.

– Скільки найбільше часу можете пробути наодинці із собою? Що вам дає самотність?

– Інколи самотність допомагає розібратись в багатьох питаннях, написати нові пісні. Але часу для такого «задоволення» не так вже і багато – синочок не дає.

– У чому краса жінки?

– В її духовній сутності.

– Від яких простих  речей отримуєте задоволення?

– Люблю  хороші анекдоти, смачні цукерки і гарну музику.