Тернополянка фотографувала унікальний одяг і розповіла про порожню шафу (фото)

Тернополянку Ірину Скоробогату вкотре запросили до Львова на фотозйомку етнічного одягу. Фотографували унікальну колекцію талановитого дизайнера Вікторії Галамаги. Модель – Ольга Гризлюк, яка встигла спробувати себе у співпраці з дизайнерами Оксаною Сокол, Оксаною Караванською, Marta Wachholz; брала участь у тижні моди Lviv Fashion Week у дизайнерів Sofiti, Cher Nika by Cherkas, Аnastasia Rozova тощо. Ірина Скоробогата розповіла сайту Про Те про ще один цікавий досвід у її житті.

Фотографу потрібна інтуїція, щоб створити позитивну атмосферу на зйомці.  Хороший настрій важливий для всіх її учасників. На кілька годин модель стає твоїм найкращим і найближчим другом, з яким потрібно показати одяг настільки привабливо, цікаво та й у тому настрої, як його бачить дизайнер.

Пам’ятаю, що фото – це спілкування через об’єктив і з аудиторією. От ці світлини – це розповідь про жінку, яка обираючи яскравий, ексклюзивний одяг, змінює свій внутрішній світ, а разом з ним і своє життя на більш динамічне, цікаве, наповнюючи його враженнями та відчуттями.

З дизайнерами у мене зав’язалася не лише плідна співпраця, а й дружба. Іноді дарують мені речі зі своїх колекцій, або ж шиють щось для мене. Тому, думаю, що з часом мій стиль також зміниться на більш індивідуальний та яскравий.

Одяг і прикраси багатьох роблять щасливішими

Зараз у мене в шафі – мінімум одягу, якого вистачає лише для того, щоб не йти на вулицю голою: кілька комплектів для кожної пори року. Не люблю накопичувати речі. Будь-які. І одягу це теж стосується. Мій девіз, що треба мати стільки речей, щоб могти зібрати валізу за пів години і виїхати на інший кінець світу. Якщо обростати зайвим, то треба буде збиратися в дорогу місяць, доки вирішиш, куди подіти те, що не поміщається у багаж.

Щоб залишатися самим собою, треба ще себе знайти. Думаю, що далеко не кожна людина запитує себе: яка є справжня я? чого я потребую? для чого я живу? А ті, які це роблять, то більша половина не знаходить відповіді відразу. Для мене – бути  самою собою, справжньою є синонімом слова «правильний», тобто  бути у тому стані, який дає тобі найбільше сили: духовної, фізичної. Кожна людина по своєму досягає цього стану. Одяг, прикраси багатьох роблять щасливішими. Тому, якщо є можливість, не треба собі в них відмовляти.

Зміни під оточення. Тут варто коригувати лише поведінку, якщо це приносить здорове щастя іншим та лікує власну душу, сприяє самовдосконаленню. Якщо ж це просто течія моди чи намагання інших людей втрутитись туди, куди їх не запрошують, тоді ні.

Робота з вовною настільки захоплює, що забуваю про усі складні моменти

Дизайнер Вікторія Галамага розповіла, що працює з войлоком (вовною овець). Він екологічний, не має токсичних речовин. Матеріал антибактеріальний – в ньому не живуть хвороботворні бактерії. Також войлок володіє чудовими теплоізоляційними характеристиками – у холодну пору в такому одязі буде дуже тепло. Він довго не зношується.

Виготовляю одяг тільки з високоякісної австралійської вовни вівці. Австралія – світовий виробник елітних порід овець породи Готланд, Венслідейл та інших.

Це космічне явище і безмежний простір для творчості. Побачила в інтернеті вироби з повсті і була зачарована. З войлоком працюю три з половиною роки.

Робота з вовною настільки захоплює, що забуваю про усі складні моменти. Войлок навіть цілюще впливає на енергетику і дарує людям відчути любов майстра до цієї творчості.

Одяг з войлоку можна носити в будь-яку пору року. Для літа є нуно-войлок – поєднання шифону і ажурних технік у валянні. У спеку не парить, а в прохолоду зігріває. Прати можна нуно-войлок в прохолодній воді з шампунем, а вироби на зиму – куртки, пальто, краще дати в суху чистку.

Собі шукаю комфортний одяг. Подобаються різні стилі: класичний, етно, спортивний. Залежить від нагоди.

Давно працюю над світосприйняттям.  Вчуся приймати життя і людей зі спокоєм душі, правда не завжди вдається…

Навчилася почувати себе комфортно в різних обставинах. Проте, якщо мала б можливість обрати житло, то вибрала б дерев’яний будинок в саду з квітами – мінімум меблів і багато простору, а в робочому кабінеті творча атмосфера.

Майже 20 років працювала вчителем музики аж до «перебудови». Потім довелося і гендлювати по Європі, і працювати прибиральницею закордоном. В Україні працювала дистриб’ютором і ріелтором. Ткала гобелени. Вмію малювати. Закінчила курси перукарів і екскурсоводів. Тепер набула фах дизайнера з виготовлення виробів з войлоку (повсті).

Вже 26 років – сама собі режисер. Це період випробувань, терпіння, роботи над собою, становлення в християнському житті і традиціях.

Маю потребу підтримати тих, хто проходить випробування, в кого горять мости. Тому хочу сказати – не падайте духом, бо завжди біля вас є Бог. Коли минуть проблеми, ви це усвідомите. Проблеми дають досвід, загартовують душу. Це – наш шлях. Після ночі завжди настає день.