Хтось описував життя, як маленького переляканого горобця, який летить крізь темну кімнату. Страшно не люблю темряви. Можливо, це якась фобія, страх смерті чи ще якась зараза. Але коли я сам вдома – вмикаю по квартирі всюди, де можна, світло. Я знаю, що це неекономно, але мені так затишно. Світло – означає межі мого світу. Світло для мене – це межа цивілізації, щось таке рятівне від дурної природи людини.
У темряві люди стають хижими і плекають свої чорні наміри. А увімкнеш світло – і всі злі розбігаються, мов таргани. Бо світ загалом – це морок.
Життя зірок кінечне і вони лише якийсь не дуже тривалий за мірками космосу час можуть випромінювати фотони, котрі нас зігріють і покажуть нам світ. Наш зір – це щоденна ловля фотонів світлочутливими рецепторами. Все, що ми бачимо – це світло, відбите від предмета. Не сам предмет. Світло – носій нашого уявлення про світ. Так влаштоване наше око.
Потрапивши десь вночі в глухий ліс чи поле, чи чорт зна де, одразу миттєво згадуєш спинним мозком оте кроманьйонське бажання притиснутись до багаття якнайближче. І ти готовий перти пів ночі без спочинку, аби вийти на світло. До людей.
Світло – це наш світ. Шануйте очі.
Володимир ГЕВКО
Починати бізнес, коли маєш лише 200 гривень готівкою, а на картці мінус десять тисяч -…
За результатами 60-ї сесії Тернопільської міської ради питання, яке довго обговорювали лише як ідею, отримало…
На Тернопільщині адвокат - керівник одного із відділів надання безоплатної правничої допомоги підозрюється в організації…
Міський голова Тернополя Сергій Надал передав від Тернопільської міської ради для бійців 67-ї окремої механізованої…
Вибіркові інспекції в окремих закладах освіти щодо організації харчування провели моніторингові групи в перший тиждень…
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно директора психоневрологічного будинку, який регулярно…
