Дострокові вибори – план Кремля чи часу вимога часу?

Кілька місяців тому дострокові вибори здавалися неминучими. Але найбільші гравці вітчизняного політикуму, оцінивши ситуацію, зрозуміли, що втратять від них набагато більше, ніж здобудуть. Тому на політичній шахівниці відбулася перестановка кількох фігур і, здавалося б, тема виборів зникла з порядку денного.

Попри те, до неї постійно повертаються. Днями генеральний прокурор Юрій Луценко, відвідуючи Херсон, заявив про своє глибоко переконання – як людини, як громадянина, що дострокові вибори призведуть до катастрофи у державі. Якщо ми зараз отримаємо чергове внутрішнє збурення – країна може розлетітися. Юрій Віталійович тут трошки лукавить. Він має на увазі не ту Україну, у якій ми живемо,  а ту, у якій живе він. У якій над ним «лакеї» тримають парасолю, поки він підтягує штани. У якій йому добре, затишно, комфортно і не бідно. У якій йому дружина дарує дорогі годинники і посаду генпрокурора порівнює з хорошими чоботами, які обов’язково потрібно брати.

Підтримує Луценка й Ігор Гринів, який зайняв його місце голови фракції БПП у парламенті: «Будь-які вибори – це ера популізму. Досить. Дайте хоч трошки антипопулістських дій. Ось я скажу, що точно треба піднімати пенсійний вік. Хочу побачити політика, хоча б одного, який під час виборчої кампанії буде готовий це сказати”. Якщо пан Гринів хоче побачити такого політика, то може варто підійти до дзеркала? Чи він точно знає, що пенсійний вік готовий підвищувати зараз, а у передвиборний період займе місце серед популістів? А ще Ігор Олексійович визнав, що сьогоднішня влада досить часто йде на поступки олігархам, але не знаходить можливості поступитися хоч у чомусь простим українцям. Це ще одна причина, чому дочасні вибори проводити не варто – раптом тоді олігархи підтримають якусь іншу політичну силу.

Трохи дивно, але на боці своїх політичних опонентів виступає і Олег Березюк, лідер фракції «Самопоміч». Він також вважає, що дострокові вибори можуть зруйнувати Україну. З іншого боку, тут і нема нічого дивного. Андрій Садовий по маківку загруз у смітті. Йому зараз потрібно думати, як рятувати рейтинг на рівні Львова, а не перейматися загальноукраїнським.

А ось хто дуже прагне знову привести людей на виборчі дільниці – це «Батьківщина». Тут головним рупором зараз виступає нещодавній «персональний» в’язень Путіна Надія Савченко. На її думку, українці заслуговують на кращий уряд, ніж мають сьогодні. З цим не посперечаєшся – українці вже чверть віку заслуговують на кращий уряд. Ось тільки де його взяти, якщо і в уряді, і у Верховній Раді одні й ті ж обличчя? З іншого боку – хто нам винен, що кожного разу голосуємо за популістів, а потім лікті кусаємо.

Не залишилися осторонь і деякі тернопільські політики. Роман Заставний з «Народного фронту» переконує, що дострокові вибори нав’язує нам наш східний сусід. Цікава риторика. У часи правління Сталіна усіх противників діючого режиму автоматично записували до «ворогів народу». Сьогодні ж усі, хто скаже хоча б слово проти влади, одразу стають «агентами Кремля».

А у цьому місці залишимо в спокої слова – нехай трохи промовлять цифри. Сьогодні Президенту України повністю довіряють всього 3,6 відсотка українців. Ситуація ж з Верховною Радою ще катастрофічніша – довіра становить 0,7 відсотка. Так розумію, що парламентаріям вірять лише самі нардепи, помічники і члени їх сімей.

Багато хто переконує, що дострокові вибори проводити не варто, бо відбудеться реванш опозиційних сил. По-перше, про яких саме опозиціонерів йдеться? Сьогодні ситуація така, що опозиціонерів у парламенті вже ледь не більше, ніж самих партій. Там такий «вінегрет», що зрозуміти хто, коли  і до кого перебуває в опозиції майже неможливо. А, по-друге, як показують соціологічні дослідження, «опозиційний блок» у разі дострокових виборів набирає трохи більше 10 відсотків голосів виборців. Цифра практично відповідає їх досягненню під час минулих виборів.

То, можливо, деякі політичні сили так вперто виступають проти дострокових виборів не через страх втратити країну, а через значне падіння особистих рейтингів? Так, напроти БПП «Солідарність» готові поставити хрестик трохи більше 5 відсотків українців. А ось «Народний фронт» не набирає навіть 1 відсотка.

Тому і стають зрозумілими заклики окремих політиків не розхитувати човен. Бояться випасти за борт. Добре пливти у плавзасобі, у якому галерні раби – майже 40 мільйонів українців.

Руслан ДОРОТЯК